Сучасне поняття інформаційної/бібліографічної культури включає в себе крім сукупності знань про інформацію, інформаційні процеси та інформаційні ресурси, здатність індивідів і професійних спільнот активно й ефективно їх використовувати у напрямі створення нових видів знань, документів, інформаційних систем і продуктів, зокрема електронних [2, с. 101–102]. У наш час для бібліотекарів отримання таких знань, які забезпечують постійне зростання інформаційної культури, дещо ускладнюється.

     Дане становище пояснюється тим, що участь у великомасштабних міжнародних конференціях або інформаційно-технологічних школах (наприклад, у «Постійній Школі-семінарі ІРБІС» щорічної Міжнародної Конференції «Крим») стримується браком коштів у відомствах, у підпорядкуванні яких знаходяться навчальні, публічні та спеціалізовані бібліотеки. А участь у регіональних професійних заходах, які проводяться лише відповідно до приналежності до рівня акредитації установи, багатьом не дозволяє ознайомитися з практичними інноваціями, які на сьогодні є визначальними в інформаційній роботі інших бібліотек. Крім того, існує стійка тенденція (складається враження, що непереборна) не публікувати доповіді, повідомлення, фотоогляди або аналітичні матеріали з цих заходів ні в якому форматі. Здогадатися які питання обговорювалися, в якому напрямі й що там взагалі відбувалося можна тільки з короткої програмки, яка так само найчастіше існує тільки в друкованому варіанті. А число програмок не перевищує число учасників. І це в умовах, коли практично всі великі бібліотеки регіонів або їх відомства мають свої web-сайти, де окрім сторінки з новинами є рубрики типу «методична діяльність» або «консультації фахівця». Проте, навіть такі нові форми як інтернет-конференції, що досить часто останнім часом заявляються, на згаданих web-сторінках поки не подають нічого, крім теми, щоб детальніше відобразити її проведення.

     Усе разом є істотним обмежувальним чинником для підвищення кваліфікації бібліотекарів, особливо тих, хто на своєму робочому місці займається лише виконавчою діяльністю. У цілому, такий стан справ знижує загальний рівень кваліфікації колективів навіть дуже великих бібліотек. А іноді ставить у скрутне становище бібліотеки, які відносяться до категорії малокомплектних і спеціалізованих. При цьому визначені державою методичні центри все частіше забувають про те, що роль малокомплектних і спеціалізованих бібліотек не просо значуща для суспільства, а вкрай необхідна для установ, складовою частиною яких вони є.

     Природно, що в кожному регіоні України, зокрема кримському, професійне товариство шукає і знаходить виходи з ситуації, що склалася. Ці виходи часто є своєрідними управлінськими, методичними і виробничими рішеннями, дещо відмінними від загальноприйнятих форм роботами з підвищення кваліфікації бібліотекарів [3; 4]. При цьому вони, переслідуючи зовсім інші цілі, допомагають вирішити ще і достатньо складні питання підвищення інформаційної культури фахівців тих бібліотек, які або зовсім не мають статті на витрати на відрядження (та інші), або методичні центри яких так і не відновили свою діяльність у повному форматі після реорганізації пострадянського простору. Тому на наш погляд будь-які інноваційні, навіть найменші професійні дії, необхідно активно виявляти, вивчати і пропагувати. Оскільки по крихтах зібраний досвід багатьох у результаті, з урахуванням нових інформаційно-технологічних можливостей сучасного суспільства, зможе відновити ефективно діючу методичну допомогу, що доходила у минулому до кожного бібліотекаря. Важливо також те, що в цьому випадку постійний розвиток інформаційної культури бібліотекаря, яка в цілому об'єднує в собі книжкову, технологічну, споживацьку, видавничу і читацьку культуру, відбуватиметься незалежно від його професійного статусу і відомчої приналежності установи, в якій він працює.

     Тому один із таких дослідів, який на наш погляд може повноправно увійти до загальної скарбнички управлінських, методичних і виробничих рішень представляє бібліотека Кримського філіалу Інституту археології Національної академії наук України (далі бібліотека КФ ІА НАНУ) [1]. Ця бібліотека є структурним підрозділом науково-дослідного інституту і розташовується в Кримському науковому центрі Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України. Адміністрацією, Бібліотечною радою і в цілому колективом КФ ІА НАНУ бібліотеці приділяється велика увага і постійно надається необхідна допомога в усіх процесах, які сприяють розвитку і накопиченню інформаційно-документального ресурсу бібліотеки. Крім того, установа суттєво допомагає здійсненню необхідних заходів, що сприяють підвищенню кваліфікації співробітників бібліотеки, а також надає їм можливість здійснювати дослідницьку діяльність у напрямку вивчення нових технологій і новітньої історії розвитку бібліотечної галузі Криму.

     Виходячи зі свого реального становища, статусу і місцезнаходження, бібліотека КФ ІА НАНУ має нагоду діяльніше і багатопланово реалізовувати свою освітню і культурно-просвітницьку функції не тільки для різних категорій своїх користувачів [7] і співробітників бібліотек НДІ НАН України, що знаходяться в регіоні, але і для інших фахівців бібліотечної галузі Криму. При цьому необхідно зазначити, що дана бібліотека не є офіційно певним методичним центром і кадрові можливості її досить незначні (всього 2 штатні одиниці, одна з яких у цілому згідно з належними інструкціями відповідає за створення загальних інформаційних ресурсів онлайнового доступу всієї установи). У зв'язку з чим основна діяльність з розширення освітнього і культурно-просвітницького простору здійснюється в основному під час проведення професійних заходів, організованих для вирішення проблем, які пов'язаних із розвитком інформаційно-документального ресурсу наукового призначення в спеціалізованих і наукових бібліотеках науково-дослідних інститутів, що територіально відносяться до Криму.

     Особливо звертаємо увагу колег бібліотекарів на цю вищезгадану позицію. Оскільки мета, завдання, доповіді, повідомлення, консультації, програмні та електронні продукти – все, що включають до свого складу нижче наведені, як приклади, семінари і конференція, було орієнтовано на конкретну групу фахівців бібліотек, які мають свої особливості комплектування, обслуговування, і головне, категорію користувачів, яку можна визначити одним словом «дослідники». А решта учасників семінарів була просто слухачами, які були запрошені, саме з метою розширення їх власних можливостей розвитку інформаційної культури. Для багатьох це було єдиним очним способом прослухати консультації фахівців бібліотек, що у минулому і зараз є найбільшими на пострадянському просторі (наприклад, НБУВ і РДБ) і вивчити практичний досвід фахівців із ближнього і далекого зарубіжжя (наприклад, Білорусії та США). Крім того, для багатьох формат очного спілкування з видатними особами і провідними фахівцями в галузі бібліотечної справи допоміг підвищити самооцінку, розкріпачив його бачення своїх професійних можливостей. Що в цілому, і це дуже важливо, підвищує зацікавленість особи в творчому відношенні до професії, а зокрема, спонукає до розвитку достатньо рутинних і одноманітних, але так постійно необхідних сучасному користувачу, сервісних процесів. Для підтвердження вище зазначеного наведемо декілька конкретних прикладів професійних заходів, які були організовані та проведені бібліотекою з моменту створення перших онлайнового доступу електронних ресурсів КФ ІА НАНУ [5; 6].

Приклад перший. 3 серпня 2007 р. на базі бібліотеки був проведений науково-практичний семінар «Змінення організації роботи академічної бібліотеки в сучасних умовах». На семінарі порівняльним чином розглядалися питання дотримання авторського права в Україні і далекому зарубіжжі та підходи до використання інтелектуальної власності в удаленому режимі доступу, вивчалася методика створення електронних ресурсів наукового призначення. Крім того, в рамках семінару була проведена презентація декількох CD-дисків (повна програма див. за адресою: http://www.center.crimea.ua/library/ceminar_avguct_2007.htm).

     Усі повідомлення й доповіді були підготовлені висококласними фахівцями, що підтверджувалося державними реєстраційними позиціями. Слухачами, крім основної категорії, керівників бібліотек НДІ НАН України в Криму, були ще і представники публічних і музейних бібліотек м. Сімферополя. Наприклад, Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Сімферополя і Наукової бібліотеки «Таврика» ім. А. Х. Стевена Кримського республіканського краєзнавчого музею. Представники цих же бібліотек взяли участь і в іншому семінарі-практикумі, який був позначений темою «Формування електронного інформаційно-презентаційного пакету сучасної наукової бібліотеки». Семінар проводився 3 січня 2008 р. на базі Наукової бібліотеки Музею героїчної оборони та звільнення Севастополя (повна програма див. за адресою: http://www.center.crimea.ua/ library/ceminar_ynvar_2008.htm). Додатково до участі в ньому були залучені в розширеному варіанті співробітники Музею героїчної оборони та звільнення Севастополя і співробітники Національного заповідника «Херсонес Таврійський». Перший і другий семінари об'єднувало те, що учасники одержали інформаційний пакет, який містив 2 CD з краєзнавчими повнотекстовими електронними ресурсами (більше тисячі повних текстів) і CD з ВПЗ (безкоштовно поширюваним програмним забезпеченням). При цьому передача інформаційного пакету супроводжувалася розширеними консультаціями з формування електронних документів, електронних колекцій, електронних бібліотек. На закінчення семінару фахівці/консультанти з наукових бібліотек мали нагоду одержати очну експертну оцінку роботам, що проводяться і плануються проводитися. Дуже важливо, що ця оцінка була дана не тільки керівництвом двох базових установ, але і провідними користувачами, що буває досить рідко (іноді настільки, що складається враження, що автоматизація бібліотечних процесів не має конкретних цілей і користувачів).

Приклад другий. 6 червня 2008 р. в бібліотеці було проведено науково-практичний семінар «Сучасні вимоги в розвитку і збереженні інформаційно-документального потенціалу науково-дослідної організації: нормативно-правовий і програмно-технологічний аспект» (повна програма див. за адресою: http://www.center.crimea.ua/ library/ceminar_iyn_2008.htm). У його роботі взяли участь на рівні підготовки консультацій представники Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, що дало учасникам семінару можливість одержати вичерпні відповіді на питання сучасного нормативно-правового забезпечення діяльності наукових бібліотек.     

     Не менш визначним для учасників семінару було те, що в ньому взяв участь представник Програми Фулбрайта на Україні, який провів для слухачів практичне заняття зі створення великого за обсягом блоку електронних документів, які створюються на основі рідкісних і цінних фондів, що зберігаються в публічних бібліотеках США. Такі консультації цінні тим, що ґрунтуються на покроковій демонстрації процесів робіт, що проводяться. Цікавим для слухачів є також те, що їм послідовно демонструвалася необхідна техніка, представлялося і пояснювалося програмне забезпечення. А на закінченні було подано статистичний аналіз витрачених трудових і часових ресурсів. Оскільки це досвід роботи бібліотек далекого зарубіжжя був розглянутий так детально, багато аспектів консультації були сприйняті неоднозначно, тобто спонукали слухачів до великої кількості питань. Особливо ініціативно в дискусії брали участь слухачі семінару, які представляли студентів бібліотечного факультету Кримського університету культури, мистецтва і туризму. Ще більш активними були фахівці навчальних бібліотек Кримського республіканського професійно-технічного навчального закладу «Сімферопольське вище професійне училище ресторанного сервісу і туризму», Сімферопольського коледжу «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана» і РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет». Як показав досвід подальшого професійного спілкування з присутніми колегами, така їх велика енергійність в обговоренні конкретних процесів роботи спонукала деякі республіканські бібліотеки регіону (всього їх в Криму 5) застосувати подібний досвід проведення консультацій уже у своїх просвітницьких і навчальних цілях.

     Приклад третій. 4-5 червня 2009 року на базі бібліотеки КФ ІА НАНУ була проведена науково-практична конференція «Наукова бібліотека академічної установи: досвід, проблеми та перспективи інформаційного забезпечення дослідницької діяльності». Крім ознайомлення з доповідями, що розглядають питання застосування наукометричного аналізу в оцінці діяльності бібліотек, найцікавішим був обмін досвідом, проведений учасниками у формі майстер-класів (повна програма див. за адресою: http://www.center.crimea.ua/library/konferen_2009prg_kf.htm). І, звичайно ж, незабутнє враження залишила зустріч з Е. Р. Сукіясяном. Колег бібліотекарів не потрібно було знайомити з автором ББК і на даний професійний захід, крім уже вищезгаданих слухачів, були додатково запрошені керівники і фахівці бібліотек: Керченського культурно-історичного заповідника, Нікітського ботанічного саду – Національного наукового центру, Кримського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту НАНУ, Технічної бібліотеки Кримського науково-дослідного центру Інституту гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук (УААН), Кримської республіканської установи «Науково-медична бібліотека», Кримської республіканської установи «Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського» (та ін.).

     Для багатьох із них ця зустріч стала найсильнішим імпульсом для вирішення досить складних завдань, що дуже довго стоять практично перед кожною бібліотекою у напрямку підвищення якості свого електронного ДБА. А оригінальність оцінок, свобода спілкування, професіоналізм, глибоке знання предмету, які так блискуче були продемонстровані Едуардом Рубеновичем у рамках і круглого столу, і презентації його нової книги, дозволили багатьом переконатися, що науково-дослідна діяльність, реалізована на професійному терені - це індикатор і запорука найвищого рівня професійної кваліфікації. До чого, на наш погляд, абсолютно необхідно завжди і всіма можливими способами стимулювати прагнення кожного фахівця бібліотеки, не звертаючи увагу на виконувані ним завдання, які іноді вважаються дуже простими.

     Загальний висновок. Інформаційний супровід наукових досліджень у будь-якій галузі знань вимагає великої, постійно зростаючої інформаційної/бібліографічної культури фахівця бібліотеки. Стимулювати це зростання допомагає спільне, професійне обговорення знайдених досвідним шляхом рішень завдань, поставлених керівництвом наукових установ перед бібліотекою для підвищення якості її діяльності. У свою чергу, відкрита форма проведення професійних заходів регіонального рівня допомагає інтегрувати одержаний на місцях досвід у сферу діяльності бібліотек іншої відомчої приналежності, що сприяє інтенсивному зростанню загальних і спеціальних знань у фахівців бібліотечної галузі в цілому. Важливо, що від професійної спільноти не вимагається при цьому ніяких додаткових часових, трудових і фінансових витрат. Крім того, така відкритість професійної діяльності дозволяє розширити і зміцнити особисті контакти, які надзвичайно важливі на рівні засвоєння нових технологічних процесів, які все більш і більш стають невід'ємною частиною загальних професійних знань кожного бібліотекаря, незалежно від його посади, віку і регалій.

І, головне, запропонований спосіб «професійної відвертості», допомагає укріпити «ядро загальної освіченості» фахівців бібліотек, що забезпечує володіння загальнолюдською культурою.