На сучасному соціально-економічному зламі розумна і високопрофесійна постановка бібліотечної галузі в Україні є головним чинником відродження духовного та інтелектуального потенціалу нації. Бібліотека — це святиня, що відроджує людяність і множить її, хоча, можливо, наше буття організоване досить недосконало, щоб повною мірою вже сьогодні осягнути життєдайну місію бібліотеки. Бібліотека Харківської державної академії культури заснована в 1929 р. як бібліотека Інституту політосвіти. З 1930 р. — це бібліотека Українського інституту комуністичної освіти, а від 1935 р. — бібліотека Харківського державного бібліотечного інституту. Про бібліотеку довоєнних часів ми знаємо більше зі спогадів її читачів, а ніж із наукових публікацій і архівів. У цій історії поки що багато білих плям. Відомо, що бібліотека мала цінний фонд, який викликав захоплення в читачів. І це не дивує, адже у фонді були рідкісні видання з автографами письменників, поетів, бібліотекознавців, книгознавців, які були частими гістьми бібліотеки. За спогадами випускниці ХДБІ, старшого викладача Т. П. Комісаренко, особливо вражали полиці з книгами в золотих окладах. Деякі з них були подаровані бібліотеці діячами науки, культури, а інші надійшли з особистих бібліотек, тому що загубили своїх колишніх власників. Розвиткові фонду сприяло налагоджене ще з 20-х рр. комплектування вітчизняними та іноземними періодичними виданнями з питань бібліотекознавства, бібліографознавства, книгознавства.
     На початок 1941 р. фонд бібліотеки Харківського бібліотечного інституту налічував понад 130 тис. Примірників. Бібліотека мала ті ж приміщення на другому поверсі головного корпусу, які вона має і нині. Студенти довоєнних років активно використовували фонди бібліотеки, старанно опановуючи спеціальність.
      У 1941 р. фонд бібліотеки було підготовлено для евакуації до м. Кзил-Орда Казахської РСР, вивезено з приміщення інституту, але до місця призначення він не дістався. Імовірно, що його знищено пожежею у приміщенні центрального універмагу, де знаходився евакопункт.
      Перервану війною роботу, бібліотека відновила 10 липня 1947 р. Фактично її було створено заново. Виділили дві суміжні кімнати площею 152,9 кв. м., в яких розмістилися книгосховище і читальний зал. На початку липня прийнято на роботу перших бібліотекарів, а в кінці вересня бібліотека вже зустрічала читачів. З нуля довелося починати і комплектування. Від довоєнних фондів не збереглося жодного примірника, єдиний примірник зі штемпелем ХДБІ повернули до бібліотеки правнуки читачки 1940 р. лише у 2003 р. Перші записи до інвентарної книги зроблено 18 серпня, а наприкінці вересня фонд налічував уже 3105 прим, видань. Протягом навчального року всі книги були на підлозі. Лише влітку 1948 р. їх розставили на металеві стелажі. Поступово фонд бібліотеки збільшувався. На 1 січня 1948 р. він становив 6593 примірників, а на кінець червня 1948 р. — більше 17 тис. прим.
     Перша завідувачка бібліотеки повоєнних років Євгенія Михайлівна Борисова доклала багато зусиль для становлення бібліотеки, формування її книжкового фонду. Випускниця 1936 р. Українського бібліотечного інституту Є. М. Борисова була високоосвіченою людиною, мала досвід практичної і викладацької роботи в галузі бібліотекознавства.
       Невеликий штат співробітників і бідність фонду потребували додаткового напруження. Читальний зал працював навіть у вихідні дні, під час сесії — по 12 годин на день. Укомплектовано літературою п'ять навчальних кабінетів, створено алфавітний каталог. Кількість студентів досягла довоєнного рівня ще в 1948/49 навчальному році, а бібліотека з її фондами становила лише і/б частину довоєнної доби. Один за одним приходили і залишали бібліотеку завідува чі (за 10 р. їх змінилося п'ятеро), а колектив бібліотеки залишався з невирішеними проблемами: приміщення обладнання, штати. Уже в 1956/57 навчальному році фонд бібліотеки сягнув показників довоєнного періоду і навіть перевищив їх: 140 тис. книг, брошур, часописів.
       Привернути увагу адміністрації і громадськості до потреб бібліотеки вдалося ст. викладачеві кафедри бібліотечних фондів Дорі Анатоліївні Кумок, яку тимчасово було переведено на посаду завідувача бібліотеки. її діяльність на цій посаді (1960 р.) сприяла стрімкому розвиткові бібліотеки. Подальший розвиток бібліотеки пов'язаний з плідною діяльністю на посаді завідувача бібліотеки Тамари Федорівни Марченко (1960-1963 рр.).
     У 1961 р. бібліотеку переведено в нове, придатніше приміщення. З метою інформування читачів про нові надходження до бібліотеки започатковано відкриті перегляди літератури (прообраз майбутніх «Днів інформації»). З того часу такі виставки, а згодом відкриті перегляди, стали щорічними, організовуються й понині. У ці роки налагоджується комплектування бібліотечного фонду. Книги надходять з книгарень та бібліотечного колектору Харкова, Москви, Ленінграда, Києва та інших міст колишньої держави. Відновлено тісний зв'язок із Московським і Ленінградським бібліотечними інститутами, Всесоюзною книжковою палатою, іншими вищими навчальними закладами та установами, які надсилали бібліотеці літературу. Завдяки цьому фонд бібліотеки на 1 липня 1962 р. становив 134834 прим.
        Життя вимагало від колективу бібліотеки зробити її взірцем, на прикладі якого могли б учитися молоді бібліотечні працівники. Двадцять п'ять років (1963 1988 рр.) очолювала бібліотеку Л. Г. Мішустіна (Ключко). З її ім'ям пов'язано багато добрих починань, невтомний пошук нових, досконаліших форм роботи.
      Значна увага приділялася книжковому фонду. Значно зросла книговидача: якщо у 1958/59 навч. році вона становила 39139, у 1968/69 рр. — 224269, то у 1978 р. — 412805 прим.
      У 1966 р. уведено єдиний читацький квиток, який надавав право на користування книгами всіх відділів бібліотеки і кабінетів. Обслуговування читачів здійснювалося на загальному і заочному абонементах, у читальному залі. У 1964 р. відкрито абонемент у гуртожитку № 1. На абонементі бібліотеки впроваджена групова форма масової видачі підручників на початку навчального року. Кожен студент отримував заздалегідь підготовлений комплект підручників та пам'ятку читачеві. Завдяки такій організації вдавалося забезпечити підручниками всіх студентів за короткий строк. У ці роки значно активізувалася виховна робота в інституті. Проходили цікаві лекції, діяли музичний лекторій та радіогазета, активно працювали гуртки студентської наукової творчості, пожвавилася: робота в академічних групах, розгорнулася шефська робота на підприємствах. У ці роки значно зросла кількість книжкових виставок. Якщо в 1964/65 навчаль¬ному році їх було 36, то в 1978 р. — 63. З оглядами виступали спів¬робітники бібліотеки, до їх проведення залучали відомих викладачів (В. М. Айзенштадта, А. 3. Житницького, Є. М. Борисову та ін.).
     60-ті рр. позначилися здобутками в бібліографічній роботі бібліотеки. Укладено покажчик «Друковані праці викладачів і співробітників Харківського державного інституту культури» у співавторстві зі співробітницею кабінету бібліотекознавства О. П. Насоновою. Разом із відкритими переглядами книжкових надходжень проводилися ретроспективні тематичні перегляди літератури, які допомагали розкривати фонди бібліотеки, пропагувати літературу з книгосховища. Постійне збільшення обсягу і складності робіт, посилення вимог зумовили необхідність запровадження чіткої системи організації праці, підвищення кваліфікації кадрів. Дбайливо виховувалися молоді кадри. Перший рік роботи молоді бібліотекарі працювали під керівництвом досвідчених наставників. Бібліотека постійно надавала методичну допомогу лаборантам, організовувала заняття з правил бібліографічного опису літератури, обліку фонду, складання та оформлення каталогів і картотек. Ці заняття сприяли поліпшенню роботи кабінетів. У 1973 р. бібліотеку ХДІК нагороджено Почесною грамотою Міністерства культури УРСР та республіканського Комітету профспілки працівників культури. У дещо придатніше приміщення переведено відділ комплектування та обробки літератури. Отримано нове обладнання. Штат бібліотеки збільшився на 3 посадові одиниці. Особлива турбота — про першокурсників. У 1972/73 навчальному році зроблено перші кроки по бібліотечно-бібліографічній орієнтації студентів факультету культурно-освітньої роботи. Розроблено програму з основ інформатики, бібліотекознавства та бібліографознавства для студентів І курсу цього факультету. Впроваджено бібліографічні заняття з молодими викладачами музичних кафедр. Збільшилися книжкові фонди бібліотеки. На 1 липня 1970 р. фонд налічував 190115 примірників (на 1 липня 1950 — 26647). З 1973 р. упроваджено безінвентарний облік літератури, що надійшла у великій кількості.
     У 1977 р. почав працювати читальний зал у гуртожитку № 2. Біб¬ліотека одержала новий читальний зал — для викладачів і студентів IV-го курсу. З жовтня 1977 р. бібліотека почала видавати «Бюлетень нових надходжень у бібліотеку ХДІК» і розповсюджувати його на кафедрах. Інформація наблизилася до споживача. Зміцнилися партнерські зв'язки бібліотеки з кафедрами. З 1977 р. впроваджено «Дні кафедр».
     Значні зрушення в інформаційній роботі відбулися у 80-ті рр. За наказом ректора від 27 жовтня 1981 р. за № 154 «Про вдосконалення роботи з наукової інформації в інституті» інформаційна робота стала прерогативою інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки. У 1982 р. відділу надали окреме приміщення для налагодження інформаційної роботи. У складі довідково-інформаційного фонду відокремлено фонд авторефератів дисертацій, фонд ксерокопій статей з питань культури, культосвітньої роботи, бібліотечної справи. Розроблені та впроваджені службові інформаційні картотеки, проведено анкетування з метою виявлення інформаційних потреб, розроблені фактографічні картотеки, папки досьє «Керівні матеріали з питань культури», «Історія ХДІК». Інформаційне обслуговування здійснювалося з допомогою сигнальних карт за двома напрямами: з питань вищої школи та культури і мистецтва. Спочатку воно зводилося до забезпечення комплексних наукових тем, але з 1985 р. службу інформації ХДІК було прийнято як колективного абонента інформації Республіканського центру інформації з питань культури і мистецтва. Це надало можливість забезпечити інформацією всі спеціальні кафедри обох факультетів і мистецтвознавчої кафедри.
     З 1988 по 1995 рр. бібліотеку ХДІК очолювала В. С. Шендрик. Вона добре знала проблеми бібліотеки і піклувалася про те, щоб їх вирішити. У пошуках оптимальних рішень неодноразово змінювалася структура бібліотеки. Так, у 1990 р. до послуг читачів були п'ять читальних залів, два абонементи, 18 кабінетів кафедр, а вже в 1991 р. читальний зал факультету культурно-освітньої роботи реорганізовано в абонемент. Лише два роки функціонував науковий читальний зал (у 1992 р. розформований), у 1991 р. кабінет суспільних наук трансформовано в читальний зал гуманітарного циклу, ліквідовано заочний абонемент, вісім кабінетів кафедр, а наприкінці 1991 р. організовано навчальний абонемент, що проіснував до серпня 1995 р. Абонемент нотно-музичної літератури декілька разів трансформовувався. Але, на жаль, не було вироблено науково обґрунтованої концепції розвитку структури бібліотеки, тому всі реорганізаційні заходи, зрештою, призвели до нераціонального використання фонду, ресурсу робочого часу, перевантаженню бібліотекарів. На початку 90-х рр. комплектування бібліотеки було задовільним. Так, у 1990 р, надійшло 15132 прим., а потім у 1993 1996 рр. воно значно погіршилося.
        Основний напрям у бібліографічній діяльності в 90-ті рр. — бібліографічне та інформаційне забезпечення проблем вищої школи. Бібліографи брали активну участь в інформаційному забезпеченні роботи вузу за темою «ІІсихолого-педагогічне забезпечення інтенсифікації навчального процесу у вузах культури». Уклали списки літератури: «Навчальний процес: шлях інтенсифікації» (1991 р.), «Заочна освіта у вузах України»(1992 р.), «Концепція розвитку вищої освіти» (1992 р.), «Вступні іспити у вузах України». З 1991 р. бібліографи проводять консультації викладачів з питань оформлення депонування рукописів. Складено картотеку авторефератів, упорядковано їх фонд. На замовлення кафедр розроблені картотеки «Вища освіта України: нові законодавчі акти» (1993 р.), «Багатоступенева підготовка фахівців» (1993 р.). Підготовлено і видано дайджест «ХДІК: Що написано пером...». До 65-річчя інституту укладено бібліографічний покажчик «Библиография трудов преподавателей института культури», що містив лише найзначиміші наукові праці і навчальні видання викладачів інституту.
      У ці роки перед бібліотекою постали ще три проблеми: моральне старіння фонду, його фізичний стан і неякісна поліграфія нових надходжень. Книги потребували нової оправи та постійного поточного ремонту. Нові книги просто розсипалися після одного читання, а змі¬ни в політичному та економічному курсі визначили моральне старіння значної частини фонду. Так, якщо в 1990 р. було вилучено близько 10000 томів, то в 1991 р. — 32945, у 1992 р. — 28641, 1993 р. — 13042, 1994 р. — 4372, 1997 р. — 14007, 1998 р. — 7569. Переміщення фондів, ліквідація абонементів, кафедр, звільнення працівників змусили витратити багато часу на переобліки фонду. Велике навантаження бібліотекарів не дозволило підтримувати всі ділянки роботи на високому рівні. У зв'язку зі структурними змінами, скороченням площ бібліотеки, погіршенням комплектування фонду, економічною нестабільністю ці роки не були настільки ж плідними, як попередні. Поступово було втрачено позитивний імідж бібліотеки. Гіркими стали зауваження комісії вченої ради на адресу бібліотеки.
      З жовтня 1995 р. бібліотеку очолює Л. II. Семененко. Зміни в суспільстві, економіці, освіті, науці змусили проаналізувати діяльність бібліотеки. Восени 1995 р. було проведено маркетингове дослідження «Бібліотека очима читача». Результати дослідження дозволили критично оцінити стан справ і виробити стратегію розвитку на майбутнє. Колектив бібліотеки зосередив увагу на поліпшенні роботи всіх підрозділів бібліотеки, впровадженні нових інформаційних технологій, формування позитивного іміджу бібліотеки на основі використання досягнень у галузі бібліотекознавства, бібліографознавства, документознавства в тісному співробітництві з викладачами.
      Змінилася стратегія комплектування документами. Розроблена науково обґрунтована політика формування і зберігання бібліотечного фонду, в основі якої — вивчення навчальних програм, тематики наукових робіт викладачів і студентів. Робота по комплектуванню почала проводитися в тісній співпраці з кафедрами, факультетами та відділом обслуговування. Більше 90 % видань переглядалися de vizu. Кошти використовуються для придбання більшого репертуару книг. Основа зацікавленості до бібліотеки — її книжковий фонд. Почали надходити документи на електронних носіях інформації. їх фонд був малочисельний (2000 р. — 65 одиниць), але з самого початку використовувався активно, оскільки надає більше можливостей для пошуку, скорочує його час.
      Ведення БД «Комплектування» та БД «Адреси» дозволило чітко відстежувати інформацію про репертуар та ціни книжкового ринку, оперативно надсилати інформацію фахівцям, швидко отримувати й опрацьовувати замовлення. А головне — контролювати стан виконання замовлення, не втрачати інформацію, обирати оптимального постачальника. При закупівлі підручників перевагу надавали науково цінним виданням, а у разі рівноцінності — виданням українською мовою. Найкращим з точки зору комплектування став 1999 р. — 18278 примірників. Допомогу в поповненні фондів надавали добродійні організації, читачі бібліотеки, автори книг (1997 р. — 522 прим., 1998 р. — 674, 1999 р. — 188). Відновили книгообмін між бібліотеками (1997 р. — 123 прим., 1998 р. — 73, 1999 р. — 58). Активнішою в ці роки стала видавнича діяльність академії, збільшилися надходження праць викладачів до бібліотеки (1997 р. — 255 прим., 1998 р. — 2395,1999 р. — 12848).
     З 1997 р. на основі контрольного примірника в окрему колекцію зібрано праці викладачів ХДАК (у 2000 р. понад 1,2 тис. одиниць збе¬рігання, у 2004 — близько 2,0 тис). Особливою гордістю бібліотеки є фонд стародруків і рідкісних видань ХVII-ХІХ ст., який у 1997 році виділено в окрему колекцію (1997 р. — більше 700 прим., 2000 р. — 800, 2004 р. — близько 900). Серед них: «Маргирит» Іоана Златоуста (Острог, 1595), «Аріфметіка, сиречь наука числительная» Леонтія Магницького (1703), «Ключь разумения» І. Галятовського (лаврське видання 1659 р.), «Анфологіон» (друкарня Києво-Печерської лаври — 1619 р.), «Аттическое красноречие или книга избранних речей» Ериція Путеанського (1644 р.), «Буквар» Каріона Істоміна (1694 р.), «Золотые часы государей, по образу жітия Марка Аврелія Севера» Гевара Антоніо (1782 р.), «Городская и деревенская библиотека» (1784 р.), «Экономической магазинъ» (1788 р.), «Земноводнаго круга краткое описаніе» (1719 р.), «Три разсужденія о трехъ. главнейшихъ древностяхъ российскихъ.» (1773 р.), прижиттєві видання видатних письменників із маргіналіями, видання Імператорської Академії наук у Санкт-Петербурзі та ін. Бібліотека має цікаву колекцію бібліографічних покажчиків XIX ст.
      У ці роки започатковано роботу по створенню на основі контрольного примірника колекції підручників і навчальних посібників за напрямами підготовки спеціалістів. Виділили обмінний і резервний фонди. Після проведення ремонтних робіт упорядковано фонди всіх підрозділів. Проаналізували стан використання більшості видань, унаслідок чого більше 70 тис. прим, передано в інші структурні підрозділи, де вони використовуються активніше. Книги наблизилися до читача. Протягом 1996 2001 рр. з фонду вилучено близько 6,5 тис. прим. Приблизно 5,0 тис. прим, передано до інших бібліотек. Ці заходи дозволили раціональніше використати площі. Площа бібліотеки постійно зменшується (закрито читальні зали в гуртожитках, дві кімнати абонемента нотно-музичної літератури передано до аудиторного фонду, припинили свою діяльність ще сім кабінетів кафедр. їх фонди передавалися до основного книгосховища, фонд навчального абонемента переміщався двічі. У 1996 р. організовано відділ автоматизації, а в наступному році ліквідовано разом зі ставками і кімнатою, додатково виділено фонд наукової літератури.). У 1999 р. площа бібліотеки зменшилася до 523 кв. м. Завантаженість площ удвічі перевищувала допустимі норми зберігання (при нормі на 1,0 тис. прим. — 2,5 кв. м. мали лише 1,23 кв. м.). Ситуація з розміщенням фонду поліпшилася лише після забезпечення бібліотеки новими вищими стелажами. Велика увага приділялася рекламі бібліотечного фонду. Активно використовувалися виставки, перегляди, огляди видань, «Дні кафедр», «Дні спеціаліста». Для розкриття фонду передбачені і масові заходи: запрошуються поети, письменники, викладачі, книгознавці, відомі бібліотекарі, бібліографи. Цікаво пройшли зустрічі з книгознавцем І.Я. Лосієвським «Про книги і книжників», співробітниками ЦНБ ХДУ і ХДНБК Т. Г. Шерстюк, Н. М. Березюк«Моя професія — бібліограф», колекціонером музичних записів С. В. Столяровим «З історії міського романсу», головою обласного товариства книголюбів Г. М. Бурденком, поетами С. К. Шелковим, Н. А. Супруненко. Багатолюдними були вечори «Авторська пісня», «Трагедія на Чорній річці», «Шрами війни», вечір пам'яті Бориса Чичибабіна «Побачення з весною», «Поет-пророк (Ф. Г. Лорка)», «Епізоди творчої долі» та інші. Бібліотека активно бере участь у роботі наукових конференцій Академії.
      Наприкінці 90-х рр. значна увага приділялася вихованню в читачів комплексу морально-етичних, естетичних і політичних цінностей. До участі в масових заходах залучали студентів творчих спеціальностей. Колектив бібліотеки намагався зробити бібліотеку не тільки науковою лабораторією, а й центром культури, духовного та інтелектуального спілкування в Академії. Вона має бути «художньо-інформаційним центром», у якому зосереджено «основний капітал країни» — інтелектуальні, науково-інформаційні ресурси.
     Бібліотека сприяє здобуттю освіти та поширенню знань завдяки формуванню фондів та забезпеченню доступу до них, перетворює інформацію у знання, які можуть використовуватися з освітньою, дослідницькою, комерційною або іншими цілями. її роль полягає в тому, щоб допомогти читачам одержати і використати інформацію, зберегти свої фонди як частину національного надбання.
       У 1996 р. у бібліотеці з'явилися перші персональні комп'ютери. Змінилися функції бібліотеки, розширилися та ускладнилися її завдання. Інформаційні ресурси набули значення стратегічних, що визначають рівень розвитку вищого навчального закладу. Кількість читачів поступово збільшилася (1998 р. — понад 3,3 тис. читачів за єдиним обліком, більше 8,0 тис. — у всіх підрозділах, у 2000 р. — відповідно майже 4000 та 9500). Перехід на нові технології з вико¬ристанням ПЕОМ зумовили необхідність переглянути кадрову політику бібліотеки ХДАК. Більше уваги приділено добору кадрів, підвищенню кваліфікації. У 1996 р. 80 % співробітників оволоділи основами роботи на ПК. Гарні навички роботи на комп'ютері демонстрували випускники ХДАК, яких запрошували на роботу в бібліотеку на конкурсній основі.
     У своїй роботі колектив зважає на такі чинники, як зростаюча потреба читачів у здобутті освіти, доступі до інформації, необхідності перекваліфікації та безперервної освіти; збільшення використання інформаційних технологій, надання віддаленого доступу до інформації у зв'язку з упровадженням форм дистанційного нявчання. Оскільки бібліотека вищого навчального закладу орієнтована на забезпечення освітньої діяльності, надавали можливість працювати в читальному залі викладачам і студентам інших вузів безплатно. Не зважали на додаткове навантаження, а отримували задоволення від того, що читачі оцінили якість нашого зібрання і професіоналізм співробітників.
    Бібліотекарі добре усвідомлюють, що навчання у вузі — це період формування чітких позицій, національних і загальнолюдських духовних цінностей, морального становлення особистості. Читачі вузівської бібліотеки проводять у ній багато часу, тому бібліотекарі піклуються про забезпечення зручності та ефективності такого тривалого перебування.
     Бібліотека має відділи: комплектування та наукової обробки літератури, книгозберігання, довідково-бібліографічний, обслуговування. Площа бібліотеки — 5235 кв. м. На 1 січня 2004 р. бібліотечний фонд становить 307688 прим, (на 1 червня близько 320 тис. прим.). Завдяки репертуарній політиці комплектування сформовано ядро профільних видань. Бібліотека має багатогалузевий фонд: вітчизняну і зарубіжну наукову літературу, навчальну і довідкову за напрямами підготовки спеціалістів. Якість нашого фонду відзначають гості академії. Багато з них зацікавлені мати доступ до фонду нашої бібліотеки. Позитивним є значне збільшення питомої ваги україномовних видань (близько 180 тис. прим.), зокрема підручників. Фонд стає бібліотечним завдяки щоденній роботі бібліотекаря з запитами читача, вивченням його використання та відмов читачам. Увесь фонд упорядковано. У відкритому доступі виділено періодику, літописи книг, журналів, газет, нот. Бібліотека навчального закладу постійно вирішує дилему: як забезпечити максимально можливий репертуар з навчальних дисциплін і одночасно задовольнити попит багатьох читачів на ту ж саму книгу.
     За останні роки (1999-2003 рр.) фонд поповнився 44319 прим., а вилучено 53239 прим. Репертуарна політика комплектування виправдала себе і дозволила зменшити кількість лакун профільних видань. На основі БД «Комплектування» зберігається банк даних про профільні видання, які не змогли знайти або закупити.
     Значно збільшилися надходження видань ХДАК 2003 р. — 205 назв, 6655 прим. (2000 р. — 43 назви, 1231 прим.; 2001 р. відповідно — 26,1235). Більше ніж у 3 рази в порівнянні з 2002 р. надійшло подарунків читачів, авторів, доброчинних організацій — 1435 назв, 1547 прим. (2000 р. — 20 (5 прим.; 2001 р. — 719 прим.). Добрі результати дала копітка робота в обмінних фондах бібліотек міста, а також рекламна кампанія видань ХДАК та пропозиції щодо книгообміну з бібліотеками Львова, Харкова, Києва. Удвічі збільшилися надходження за книгообміном — 264 прим. (2000 р. — 75 прим., 2001 р. — 80 прим..). Зважаючи на те, що серед них переважна кількість вузько-профільних видань, — це вагомий внесок до бібліотечного фонду. Налагоджено добрі контакти з бібліотеками Академії керівних кадрів працівників культури, Києво-Могилянської академії, Львівського національного університету ім. 1. Франка, Львівською науковою бібліотекою НЛН України ім. В. Стефаника, НБУ ім. В. Вернадського, ХДНБ ім. В. Короленка, ХОНБ, ХОДБ, ЦНП «НУА».
      Окрім цього багатства ми маємо ще одне — це наші бібліотекарі та бібліографи. За штатним розписом у бібліотеці налічується 23 ставки, працюють — 24 особи, з яких 23 мають вищу освіту, 21 — бібліотечну. Середній вік співробітників — 35 років. До роботи в бібліотеці залучаються висококваліфіковані фахівці з досвідом бібліотечної та педагогічної роботи, які досконало знають фонд. У зв'язку з запровадженням нових інформаційних технологій посилюються вимоги до професійної кваліфікації бібліотекарів. Професіонал характеризується наявністю своєї самостійно вибудуваної тактики професійної продуктивної діяльності. Підвищення кваліфікації проводиться постійно, з виникненням проблем та організаційних, змістовних і технологічних змін. Особливістю системи підвищення кваліфікації нашої бібліотеки є диференціація відповідно до спеціалізації професійної діяльності. Основою підвищення кваліфікації має бути організація самоосвіти: студіювання нормативної, наукової та виробничої літератури з галузі та суміжних царин. Практика доводить необхідність здобуття нових знань співробітниками незалежно від стажу їх роботи. Сьогодні дуже важливо, щоб кожен співробітник розумів: потрібно рости, розширювати свій кругозір, посилювати потенціал, ставати значимим у колективі. Ідентифікація людини «Я — бібліотекар» визначає самосвідомість, тому залишаються в бібліотеці «зберігачі-хоронителі осередку» книжкових скарбниць людства.
      З вдячністю згадуємо ветеранів бібліотеки, тих, хто сумлінно і натхненно працював упродовж тривалих років. Це і завідувачі Є. М. Борисова, Я. Й. Гандельман , Д. А. Кумок, Т. Ф. Марченко, Л. Г. Мішустіна (Ключко), В. С. Шендрик; патріоти бібліотеки, які створювали бібліотеку заново — К. Я. Красильна, О. А. Науменко (Слюсарева), молодий спеціаліст К. Литвиненко. Тривалий час успішно працювали Е. Я. Черніловська, Л. А. Пепенко, завідуюча відділом І. Куропаткіна, бібліотекар І категорії О. В. Казакова, хорошими спеціалістами були бібліографи Л. Г. Карамишева (Білоусеико), М. І, Гура, Т. І. Колісніченко, О. М. Онуфрієва, Г. М. Лях. Понад 40 років успішно працювала бібліограф Т. С. Раскіна, більше ЗО років працює бібліотекар, а нині — завідуюча відділом обслуговування В. Г. Тополевська, 20 років — бібліограф, а нині завідуюча довідково-бібліографічним відділом С. В. Євсеєнко. Плідно працюють: завідуюча відділом комплектування та обробки літератури О. Л. Григор'єва, бібліограф Т. О. Шикаленко, бібліотекарі Т. І. Білан, Л. М. Решетняк, С. В. Рудім, І. В. Семенова, А. В. Шевченко. Органічно влилися в колектив випускники ХДАК.
    Усі підрозділи обслуговують понад 11000 читачів, за єдиним читацьким білетом — 4600 осіб. Серед наших читачів не лише студенти, викладачі, аспіранти, докторанти ХДАК, а й науковці, творча інтелігенція міста, студенти інших вузів, які цікавляться мистецтвом, культурою. Значно зросла загальна кількість відвідувань — близько 150 тис. Порівняно з попередніми роками збільшилася книговидача (360 тис. прим.), зросла читаність. Тенденція до збільшення читаності — добра ознака того, що вимогливість викладачів до якості підготовки зростає з кожним роком. Позитивним чинником, що вплинув на читаність, є розробка і видання оновлених програм курсів та навчально-методичних матеріалів, якими достатньо забезпечена бібліотека.       Послугами МБА нашої бібліотеки користуються більше 30 бібліотек університетів, коледжів, технікумів.
До створення бібліотеки як центру інформації, культури, освіти, науки колектив бібліотеки рухався не один рік, поліпшуючи матеріально-технічну базу, підвищуючи професіоналізм бібліотекарів, упроваджуючи кращий досвід вузівських бібліотек.
     Для розвитку суспільства потрібні економіка, культура, інформація. Бібліотека — це те місце, де зосереджені джерела інформації. Зробити їх надбанням усіх наших користувачів — завдання бібліотеки. Розвиток культури, а особливо бібліотек, усе більше залежить від інформаційних технологій. Ми добре розуміємо: якщо бібліотека не матиме відповідної інфраструктури інформаційних технологій, не зможе взаємодіяти з іншими бібліотеками, організаціями. Вона повинна мати свою особисту стратегію входження в інформаційне суспільство з урахуванням і розробкою своєї реакції на сприятливі та несприятливі можливості та визначити свою роль у ньому. Наша бібліотека має всі можливості для того, щоб створити собі місце і роль у майбутньому інформаційному суспільстві через розробку чіткої та узгодженої стратегії розвитку. Останнім часом увага зосереджувалася на впровадженні новітніх інформаційних технологій, комп'ютеризації інформаційних процесів, створенні електронного каталогу. Підготовка фахівців пов'язується не просто з розширенням матеріальної бази, а з наявністю базової організації для запровадження всіх аспектів автоматизації. Цією базою могла б бути бібліотека ХДАК. Необхідно постійно розвивати й удосконалювати бібліотечну технологію. Можливо суспільство з часом визнає продуктивність технологічного підходу як концептуальної основи наукового осмислення бібліотеки й удосконалення бібліотечної освіти. В уявленні про бібліотеку як систему слід об'єднати методи, технології та управлінський сегмент. Технологічний підхід — не лише інструмент вирішення конкретного завдання, а ще й спосіб добре організованого ефективного мислення.
     Плідна робота колективу бібліотеки була б неможливою без уваги, постійної допомоги і підтримки ректора, без тісної співпраці з усіма кафедрами і підрозділами та без багатьох читачів-друзів бібліотеки. Бібліотека активно співпрацює з кафедрою інформаційних технологій ХДАК і Асоціацією сучасних інформаційних і бібліотечних технологій та Харківським бібліотечним товариством, членом яких вона є.
Створено 9 автоматизованих робочих місць (АРМ). З 1996 р. ведеться електронний каталог (ЕК) на нові надходження. На його основі друкуються бюлетені нових надходжень, списки сигнальної інформації, картки для генерального алфавітного, систематичного каталогів, алфавітного каталогу нот та каталогів на підсобні фонди читального залу та абонемента нотно-музичної літератури, які поки що ведуться паралельно.
    У 1997 р. уперше в Україні в співпраці бібліотекарів, викладачів та студентів розроблено ЕК «Нотні видання» (понад 40000 записів), який містить записи на нові надходження та фонд ретроспективних нотних видань, який налічує більше 10 тис. прим. З 1997 р. нотні видання систематизуються за таблицями ББК, до них визначаються ключові слова для введення до ЕК. Він уможливлює пошук інформації на основі відомостей про видання та окремі твори за будь-якими ознаками. З 1997 р. маємо доступ до ресурсів Інтернет. У 2000 р. розпочалася робота над ЕК ретроспективних видань «Бібліотечна справа та інформатика». Окремо ведуться бібліографічні бази даних (ББД) «Держава та право», «Систематична картотека статей», «Праці викладачів ХДАК», «Вища школа». В окрему ББД виділено «Праці ректора В. М. Шейка». Загальний обсяг ЕК та ББД стано¬вить понад 100 тис. записів.
     Бази даних користуються значним попитом у читачів. Оскільки не створено загальнодержавних тезаурусів, бібліотека веде наукову роботу над розробкою лінгвістичного забезпечення ЕК та ББД. Визначено нові предметні рубрики, ключові слова, відредагована основна частина лінгвістичного забезпечення. З цією метою була розроблена прикладна програма по виконанню глобального коригування. Програма вже дала досить позитивні результати. Застосування програми AWK показало, що електронні каталоги перебувають у гарному стані. Виявили незначні помилки перших років ведення каталогу. (Але що робити? Вчимося! Дбаємо про досконалість довідково-пошукового апарату, орієнтуємося на вимоги і потреби завтрашнього дня).
      До послуг читачів — систематична картотека статей, тематичні та службові картотеки. На основі ББД здійснюється інформування читачів, виконання довідок. Щорічно читачам надається близько 8000 довідок, серед них понад 1600 тематичних, значна частина виконується в автоматизованому режимі, багато довідок підвищеної складності, наприклад, «Українська культура: тенденції, еволюція, політика, традиції» (351 назва), «Книжкова торгівля в Україні» (117 назв), «Бібліотека в електронному середовищі» (98 назв), «Гуманізація вищої освіти» (80 назв). Для молодих науковців підготовлено рекомендаційний список літератури «Методологія культурологічних досліджень» (102 назви). Добре організована робота по інформуванню викладачів про стан профільного книжкового ринку. В останні роки застосовується принцип диверсифікації інформаційних послуг. Індивідуальне інформування керівництва та провідних фахівців академії здійснюється в режимі ДЗК та ВРІ. Для студентів перших та останніх курсів бібліографи проводять заняття з основ бібліотечно-бібліографічних знань.
      Цікаво проходять «Дні спеціаліста», «Дні інформації», відкриті перегляди, бібліографічні огляди. Щоквартальні бюлетені нових надходжень, інформаційні листки інформують читачів про надходження до бібліотеки. Бібліотека є учасником проекту по створенню зведеного каталогу періодичних видань у бібліотеках міста. Регулярно подається інформація до зведеного каталогу нових надходжень до провідних бібліотек м. Харкова «Бібліотечна справа. Бібліотекознавство. Бібліографознавство», з яким потім ознайомлюються викладачі і студенти.
     Виховна робота проводиться опосередковано. Традиційно організовуються екскурсії першокурсників до бібліотеки. Цікаво проходять екскурсії для студентів-культурологів «Дивосвіт старослов'янської книги». Вони з цікавістю розглядають стародруки, читають написи і тексти. Частими гостями бібліотеки є учні Харківського училища культури, «Авторської школи Бойка». Для них організуються екскурсії «Книжкова скарбниця» та «Інформаційне середовище бібліотеки». Діти з захопленням розглядають стародруки, довідкові видання, цікавляться електронним каталогом і базами даних. Учні з повагою ставляться до книги, до бібліотекарів, прагнуть більше знати, а хтось із них, можливо, прийде вчитися до академії. Активно проходять місячники «Зберігаймо і примножуймо фонд бібліотеки». У співдружності викладачів, студентів, бібліотекарів щорічно проводиться чудове свято «Всеукраїнський день бібліотек у ХДАК». У переповненому залі традиційно збираються представники всіх факультетів. На сцену підіймаються друзі бібліотеки: виконавці, читачі-професори і читачі-студенти, автори книг, колеги, видавці, дарувальники. У читальному залі експонується виставка «Дарунки читачів у фондах бібліотеки ХДАК», стіни коридорів прикрашають звернення до читачів «Подаруй книгу бібліотеці» та плакати, розроблені студентами факультету бібліотекознавства та інформатики під гаслом: «Збережімо книгу — збережемо бібліотеку!».
     Цікавим нововведенням стали заходи щодо популяризації наукових досягнень викладачів академії. У читальному залі оформлена виставка художньої фотографії «Краса у фотооб'єктиві професора Б. Колногузенка». Проводяться зустрічі викладачів із читачами, розгортуються виставки-вітання читачам-ювілярам (Н. Ф. Колосовій, Г. Г. Асєєву, Т. В. Босенко, В. О. Ільганаєвій, II. М. Семейкіній та ін.). На них експонуються наукові публікації ювіляра, авторські свідоцтва, дипломи, грамоти, подяки, публікації про нього, фотографії з архівів друзів, есе студентів і колег, побажання, малюнки. Після завершення дії експозиції всі матеріали передаються ювілярам. У переповненому залі пройшла читацька конференція-пам'яті за книгою доцента Т. О. Скрипник «Життя прожити — не поле перейти». На неї були запрошені студенти, ветерани академії, рідні Т. О. Скрипник
, її колеги, друзі та учні. Відбулася змістовна розмова, яка стосувалася не лише однієї книги, а торкнулася питань, що розглядалися у значному науковому доробку автора. Па розгорнутій виставці були представлені не лише друковані праці, а й фотографії — свідки історії розвитку бібліотекознавства в Україні. Популяризація видань наших учених була метою участі в щорічних виставках «Наука, освіта, виробництво Харківщини», «Світ книги» в м. Києві, 7 10 міжнародних форумах видавців у Львові, де були оформлені експозиції ХДАК та проведено презентації підручників.
     Щорічно організуються більше 50 тематичних виставок, на яких експонуються близько 5000 примірників видань. Великий резонанс викликали виставки «Голодомор на Україні», до ювілею Т. Г. Шевченка «Син волі», пересувна виставка «Наследие Рерихов». Окрім книжкових, оформлюються виставки художніх дитячих робіт: «Збережімо книгу», «Світ очима дітей». Читачі виявили зацікавленість до виставок творів ужиткового мистецтва, виконаних учнями ІГТУ № 41, та «Вишивала дівчина вишиванку», зібрану з домашніх колекцій співробітників бібліотеки. Пейзажі, портрети, рушники, вишиті бібліотекарем О. В. Рєзнік та її мамою Вірою Олексіївною, «Заповіт» Т. Г. Шевченка, вишитий бібліотекарем Л. М. Решети як, дивували і викликали захоплення глядачів. Виставки вишиванок студентів, співробітників академії проводилися вже вчетверте і щоразу на них демонструвалися нові роботи, а автори розповідали про стилі, звичаї, обмінювалися секретами техніки. Такі виставки зігрівають душу, викликають радість і бентежать серце. Людина, яка долучається до цієї краси, стає добрішою.
    Тісна співпраця з керівництвом факультетів, з читачами, спільна підготовка заходів, організація виробничої практики студентів II —IV курсів дають свої позитивні результати: створюють атмосферу довіри, поліпшують взаємовідносини з читачами. Вважаємо, що найдієвішим засобом виховання стала книга, інформація, культура обслуговування, готовність бібліотекарів надавати професійну допомогу, увага до всіх і кожного.
       За останні п'ять років співробітники бібліотеки підготували більше 10 доповідей на наукові конференції, семінари: М. М. Ладна, Л. П. Семененко, Т. В. Семенова, II. А. Шепелява. Вийшли друком дайджести «Віват, Академіє!» (1995-1998 рр.), (1999-2003 рр.}, які стали продовженням дайджесту «Що написано пером...», (1995 р.), бібліографічні покажчики «Друковані праці викладачів і співробітників Харківської державної академії культури (1947-1998 рр.)» Т. 1, Ч. 1 2; (1999 – 2003 рр.) Т. 2, «Василь Миколайович Шейко», «Наталія Феоктистівна Колосова» (серія «Видатні педагоги Харківської державної академії культури»), більше 40 наукових статей. За дорученням керівництва академії проведене наукове дослідження джерельної бази публікацій фахових видань «Культура України», «Вісник ХДАК». Аналіз цього дослідження втілено в науковій публікації «Бібліометричне дослідження джерельної бази публікацій фахових видань».
     Щорічно бібліотекарі ХДАК надають понад 150 методичних консультацій колегам з бібліотек Харкова, області та інших міст, 1000 методичних консультацій студентам, допомагають науковцям ХДАК та інших ВНЗ у систематизації статей, підручників, монографій, у науковому редагуванні списків літератури. За останні п'ять років для бібліотекарів ВНЗ, технікумів, коледжів, ПТУ, дитячих бібліотек та методистів області прочитано близько 100 лекцій з питань теорії та практики бібліотечної справи. Бібліотека є базою для проведення практичних занять та підготовки наукових студентських робіт. Студенти першого курсу протягом першого семестру працюють у бібліотеці у вільний від занять час. Вони опановують прості процеси та операції, ознайомлюються з особливостями роботи різних відділів. Це полегшує процес вивчення циклу спеціальних дисциплін та професійної адаптації. Студенти старших курсів вивчають досвід нашої бібліотеки при підготовці наукових, курсових і дипломних робіт. Результати цих досліджень упроваджуються в роботу бібліотеки. Авторитет бібліотеки зростає з кожним роком, про що свідчать численні звернення колег за консультаціями, запрошення до участі в проектах, семінарах, конференціях, довіра з боку читачів-студентів і читачів-викладачів. Успіхом бібліотеки стала перемога директора бібліотеки на конкурсі 2003 р. «Освіта Харківщини: кращі імена» в номінації директор бібліотеки, відзначення співробітників бібліотеки Почесними грамотами та подяками Міністерства освіти та науки, Обласного управління освіти та Харківського бібліотечного товариства.
     Перспективи свого розвитку бібліотека ХДАК пов'язує з новітніми інформаційними технологіями, системою підвищення кваліфікації співробітників, яка б спонукала до перебудови професійного мислення співробітників; допомагала б удосконалювати вміння, навички, оволодівати новими методами роботи; розвивала б творчу ініціативу співробітників.
      Піклуємося про підвищення якості обслуговування та якості бібліотечно-інформаційної продукції і послуг; підвищення ефективно сті праці бібліотечних працівників та створення відповідних умов роботи бібліотекарів і читачів. Належну увагу приділяємо інтеграції АІБС до інформаційної системи управління вузу, формуванню і розвитку електронних інформаційних ресурсів, оновленню теоретичних знань і практичних навичок спеціалістів відповідно до постійно зростаючих вимог державних стандартів і застосування новітніх технологій. Упевнено рухаємося до побудови бібліотеки-мрії.