Проблеми підвищення кваліфікації бібліотекарів досить часто обговорюються в професійній періодиці. Проте зараз багато питань не можуть бути розглянуті в рамках існуючих видань, оскільки частина з них ґрунтується на поки що нетривалому досвіді функціонування нових інформаційних служб, що не завжди мають відношення до бібліотечної галузі. Проте, цей досвід роботи концентрує і проявляє багато позитивних і негативних аспектів підвищення кваліфікації бібліотекарів, а тому вимагає вивчення і застосування.

     Крім того в умовах економічної кризи і нестабільності соціально-економічних відносин цей досвід показує, що будь-яка складна ситуація не зупиняє інформаційних вимог громадян, в нашому випадку користувачів бібліотек, а навпаки, при умілій організації процесу, допомагає розвивати систему сервісних служб бібліотек і якість послуг, що надаються ними, без додаткових державних витрат.

     Наприклад, починаючи з другої половини 2008 року представники державних бібліотек і архівів, у тому числі і з кримського регіону, змогли взяти участь в декількох науково-практичних семінарах, витрати на організацію і проведення яких в основному узяли на себе зарубіжні комерційні фірми, представництва яких були відкриті останнім часом в Україні. Природно, що основна мета співробітників і керівників даних представництв полягала в тому, щоб прорекламувати добрі результати раніше створених власних інформаційних продуктів, показати економічну ефективність задіяної при цьому техніки і представити докази реально існуючої методики створення великих масивів електронних документів з високою якістю розпізнаної інформації з друкованих джерел.

      Враховувалася ними також існуюча небезпека втрати і руйнування документів, що відносяться до рідкісних фондів бібліотек і закритих фондів архівів. А тому паралельно з розповіддю про технологію створення свого інформаційного продукту наводилися приклади рішення даних проблем в далекому зарубіжжі.

     Ці приклади обов'язково супроводжувалися демонстрацією найсучасніших технічних засобів. При цьому особливо ретельно і послідовно показувався процес отримання кінцевого інформаційного продукту і обґрунтовувався кожен проміжний технологічний крок, спрямований на підвищення його якості. Якщо врахувати, що традиційно багато науково-практичних семінарів і інші навчальні заходи для бібліотекарів практично ніколи не дають можливості учасникам побачити останні зразки сучасної техніки і випробувати їх в реальному експлуатаційному режимі, то необхідно відзначити, що такий підхід є достатньо продуктивним і цікавим. Чому?

     Насамперед тому, що він може допомогти відмовитися від традиційних стереотипів навчання бібліотекарів, коли все навчання полягає в заслуховуванні декількох повідомлень, в кращому разі супроводжуване презентацією, яка має ще і хоч якусь інформаційно-супровідну пояснювальну складову. Але, на жаль, найчастіша презентація - це простий набір слайдів (картинок), який для подальшого самостійного вивчення процесу дає дуже мало.

     По-друге, для бібліотекаря-учасника будь-якого заходу щодо підвищення кваліфікації є дуже важливим переконатися наочно у наявності засобів і способів створення нових інформаційних продуктів, які вже визнані і застосовуються колегами з інших країн з високим ступенем економічної ефективності. Принаймні, в педагогічній психології доведено, що такий спосіб ознайомлення фахівців гуманітарного профілю з складною сучасною технікою, яку на своєму робочому місці необхідно використовувати постійно і бездоганно, допомагає їм швидше і легше подолати психологічний бар'єр неприйняття всього нового взагалі, а зокрема, нових способів виробництва інформаційного продукту.

      По-третє, якщо бібліотекарю паралельно з сучасною технікою демонструється нова версія програмного продукту, в якій він вже має досвід роботи, але ще не володіє методами створення більш якісного інформаційного продукту, то навчання проходить часто у формі діалогу. А саме діалогова форма навчання є основною з тих, що дозволяють настроювати будь-якого учасника заходу щодо підвищення кваліфікації на випереджаюче реагування на нову інформацію, що є запорукою творчого і зацікавленого підходу слухача до одержуваних знань.

     По-четверте, сумісне підвищення кваліфікації фахівців різних інформаційних структур наукових установ, в нашому випадку співробітників наукових бібліотек і архівів, наперед дозволяє виявити дотичні точки робіт, які проводяться, що в свою чергу зводить нанівець проблему придбання несумісних програм і проблему багато разів дубльованих в одній установі робіт. Тим самим знову ж таки досягається так необхідна сьогодні економія державних коштів, що відпускаються установам науки і культури на їхній інформаційний розвиток.

     Враховуючи все вищесказане, Науковою бібліотекою Кримського філіалу Інституту археології НАН України, Центром інформаційних технологій Міжвузівського центру «Крим» і Науковою бібліотекою Інституту археології НАН України розроблений власний план подібного професійного заходу щодо підвищення кваліфікації для бібліотекарів наукових бібліотек науково-дослідних організацій. Важливим в цьому плані є те, що в проекті професійного заходу диференційовано враховуються саме практичні інтереси всіх учасників і при цьому ніхто з них не зазнає ніяких матеріальних витрат.

      Звичайно, деяке рекламно-інформаційне переважне представлення організаторів і співорганізаторів заходу присутнє (наприклад, в самій програмі заходу), але це визначено тільки загальноприйнятою формою подачі інформації і ні в якому випадку не обмежує інтереси слухачів. Тим паче, що сама логіка побудови програми навпаки показує, що вона складена за попередніми запитами слухачів, що представляють інформаційні служби науково-дослідних організацій (архівів, бібліотек, інформаційних центрів), які реально працюють в конкретному напрямі або планують утілювати свої практичні знання в створення нового електронного продукту. Наприклад, від організації, заявленої як база проведення заходу, в план включені повідомлення, які пропонують слухачам інформацію ознайомлювального характеру («Наукова бібліотека Інституту археології Національної академії наук України: історія створення, перспективи розвитку», «Перший досвід і проблеми застосування Системи автоматизації бібліотек "ІРБІС" в науковій бібліотеці Інституту археології Національної академії наук України»).

     Комерційним фірмам, що є розповсюджувачами програм і техніки, враховуючи, що вони дали згоду провести навчальні заходи безкоштовно (зазвичай година занять з методики роботи в програмі з її повною технічною підтримкою оцінюється від 20 до 50 у.о.), виділено більше часу. Оскільки їм необхідно не тільки розповісти про себе, але і провести заняття, згрупувавши повідомлення так, щоб повністю продемонструвати весь процес використовування техніки і програм для отримання реального інформаційного продукту. У останньому випадку, при розподілі часу у бік збільшення враховувалися і попередні заявки слухачів, які наполягали на тому, щоб заявлена тема (точніший учбовий матеріал), обов'язково охоплював методику роботи з технікою і спеціалізованими програмами. У зв'язку з чим теми цього блоку були розділені на дві самостійні групи, які умовно можна позначити як «бібліотечна» і «архівна».

     Перша, яку підготували керівники і співробітники Агентства дистриб'юторського і інформаційного сервісу "Матрикс Прес" (Київ) включає теми: «Система автоматизації бібліотек "ІРБІС": нова генерація, нові можливості», «Створення бази даних "Аналітика" шляхом запозичення», «Браузер LibNavigator» як інструмент пошуку інформаційних і повнотекстових ресурсів». Друга група доповідей, що заявляється від Корпорації «Електронний Архів» (Москва) представлена темами: «Технологія створення електронних інформаційних ресурсів для електронних архівів НДІ», «Принципи створення електронного архіву документації на прикладі об'єктів історико-культурної спадщини», «Створення електронних архівів науково-технічної інформації з розширеними функціями пошуку і управління інформацією», «Практика реалізації проектів по високоякісному скануванню і оцифровці культурної спадщини».

     У останньому випадку ми бачимо явну тематичну спрямованість подачі навчальної інформації. Це дійсно так і черговий раз підкреслює, що запропонований навчальний захід розроблений для дуже конкретної групи слухачів. Проте аналіз, зроблений вище, дозволяє стверджувати, що такий підхід до проектування змісту і методів організації навчання можна розповсюдити і на інші групи слухачів, наприклад, з бібліотек учбових установ, публічних або відомчих. Головне, максимально враховувати думку організаторів і слухачів на змістовну і процесуальну сторони заходу, що проводиться, щодо підвищення професійної кваліфікації і витримувати інформаційний (а для багатьох організаторів він є важливішим) і економічний інтерес всіх його учасників.

     Звертаючись до перспективних методик проектування заходів щодо підвищення кваліфікації співробітників бібліотек необхідно звернути увагу і ще на один аспект професійного підвищення кваліфікації співробітників бібліотечної галузі, який їм поки що найчастіше не доступний, оскільки належить до більш дорогої категорію навчання. Це категорія авторських шкіл і майстер класів. Відзначимо, що зараз оплата участі одного слухача в подібних заходах настільки висока, що прирівнюється часто до вартості участі в міжнародних комерційних конференціях. Як підтвердження наведемо той факт, що 3-4 денна «Школа ІРБІС», яка щорічно проводиться в рамках міжнародної кримської бібліотечної конференції в Судаку (Україна, АРК) як постійний захід функціонує не один рік і для повноцінного навчання в ній треба як мінімум внести оргвнесок учасника конференції, що давно перевищує 400 у.о.

     Саме тому при проектуванні заходу спеціальне місце виділене для проведення майстер класу, який має всі підстави іменуватися як «Авторський проект створення електронних колекцій» або, як в даному випадку, його тема позначена як «Способи формування електронних покажчиків, електронних колекцій і електронних бібліотек з використанням відкритого і спеціального професійного програмного забезпечення». На основі демонстрованого слухачам в рамках майстер класу методичного матеріалу планується показати як була створена одна з перших і найбільших в Україні електронна повнотекстова колекція наукового журналу «Культура народів Причорномор'я» (так само без будь-яких витрат з боку держави). Створення цієї колекції є прецедентом для всієї сучасної бібліотечної галузі, ще і тому, що вона супроводжується пошуковою системою, сформованою повністю на основі відкритого програмного забезпечення (так само безкоштовного). А оскільки з 2009 року за рішенням ВАК України подібні колекції і бази повинні бути створені для всіх наукових журналів, що виходять в нашій державі, то час проведення майстер класу природно збільшено максимально на стільки, на скільки це допустимо в рамках ліміту часу, що залишився (захід планується проводити в протягом двох днів). Проводиться майстер клас співробітниками «Центру інформаційних технологій Міжвузівського центру «Крим», суспільною некомерційною організацією (Сімферополь, АРК), що знову ж таки не ставить ніяких фінансових питань перед слухачами запроектованого заходу.

     Як видно з вищеописаного, підготовлюваний захід у міру розробки все більш і більш відповідає за формою і темам науково-практичному семінару, з умовною назвою «Сучасні підходи до автоматизації наукових бібліотек і архівів науково-дослідних інститутів Національної академії наук України». А використана методика його проектування через безліч компонентів професіонально-психологічної підготовленості організаторів заходу до складнощів функціонування бібліотек в умовах світової фінансової кризи має перевагу серед інших методик подібного типу, а значить, є перспективною і необхідною до вивчення з погляду напрацювання професіонально-психологічних умінь просування нових знань в професійне бібліотечне співтовариство.

     Головний, ефективний розвиток бібліотечної галузі неможливий без конкурентноздатного кадрового потенціалу, поява і якісне зростання якого в свою чергу дуже сильно залежать від поки що мало трансформованого системного суспільного процесу, що негативно впливає на прояв творчої свободи особи в цілому. Позначається ця творча професійна несвобода і в тій області, де відбувається вибір рішень при організації системи підвищення кваліфікації, а тому будь-які навіть самі щонайменші інновації (іноді, можливо, і спірні) необхідно вивчати, підтримувати і просувати, природно, за необхідністю, скоректувавши. Оскільки тільки так можна зробити відбір того, що в недалекому майбутньому буде багато разів затребуваним. Наприклад, зараз абсолютно необхідно мати багато простих комплексних навчальних програм з вивчення методик прискореного створення електронних колекцій наукових журналів. Особливо це важливо у зв'язку з виконанням наказу «Про затвердження Порядку передавання електронних копій періодичних друкованих наукових видань на зберігання до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського» (N 436/311 від 07.07.2008), на що і направлений в більшій своїй частині проектований захід.