Анотація Визначено основні складники та принципи побудови моделі працівника науково-інформаційного відділу (бібліотеки) Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України з метою раціонального підходу до виконання необхідних робіт. Акцент робиться на переході професії бібліотекарів лише з обслуговуючого персоналу до категорії науковців.
     Ключові слова: бібліотекар, науковець, структурні компоненти професії бібліотечного працівника.

     Зміст професії бібліотекаря наукової установи включає в себе обслуговування читачів, ведення картотеки книг, періодичних та продовжуваних видань, дисертацій, авторефератів (паперовий та електронний варіант), обробку літератури, каталогізацію видань (аналітико-синтетична обробка документів, процеси організації, ведення та редагування каталогів), консультації щодо УДК, надання бібліографічних довідок, організація різноманітних виставок, МБА (міжбібліотечний абонемент), ведення наукових досліджень з питань бібліографії та книгознавства тощо.
     Про питання професії бібліотечних працівників писало багато дослідників. Окремо слід згадати недавню статтю-консультацію Здановської В.П., Смаглової Н.І. «Визначення та закріплення посадових обов’язків працівників бібліотеки науково-дослідної установи НАН України» (Організація роботи бібліотеки науково-дослідної установи Національної академії наук України. – Вип. 5). Петрова Г. у статті «Організація роботи персоналу бібліотеки в умовах протиріч традиційних технологій з інноваційними» акцентує увагу на перешкодах, які виникли в процесі впровадження автоматизованої бібліотечної системи на базі Науково-технічної бібліотеки Донецького національного технічного університету, причому увага зосереджується на людському, тобто кадровому факторі. Людмила Філіппова робить огляд вражень бібліотекарів США від впливу інформаційних технологій на їхню професію та професійні обов’язки. Стаття Туровської Л. «Сучасний бібліотекар у системі інформаційних комунікацій наукової бібліотеки» розкриває стратегію наукової організації праці бібліотекарів в умовах впровадження електронних інформаційних технологій, порушує проблеми адаптації бібліотечного фахівця до зростаючих змін у навколишньому світі, піднесення його престижу та соціальної значимості, відповідності його образу та іміджу сучасним завданням інформаційно-бібліографічного обслуговування. Щодо практичної праці бібліотекаря в науковій бібліотеці науково-дослідної установи НАН України матеріали відсутні. Тому коротко окреслимо специфіку цієї роботи на прикладі бібліотеки (науково-інформаційного відділу) Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Головні вимоги до фахівця задаються, базуючись на потребах конкретної бібліотеки у виконанні певних функцій, або службових обов’язків. Також має враховуватися принцип орієнтації, пов’язаний з урахуванням перспектив розвитку бібліотечної справи, який відбиває тенденції, зумовлені процесами розвитку суспільства.
     Важливо, щоб ця робота вважалася престижною, хоча зараз, на жаль, спостерігається тенденція до зменшення важливості праці в бібліотеці. Престиж бібліотечного працівника серед читачів залежить від уміння встановити з читачем контакт, швидко та повно задовольнити читацькі потреби, дати конкретну пораду, уміння адаптуватися до різного контингенту користувачів, трансформації інформаційних потреб.
Відомо, що від працівників бібліотеки значною мірою залежить ефективність обслуговування читачів. Специфіка науково-інформаційного відділу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України в тому, що бібліотекарями працюють переважно люди з філологічною освітою, більшість з них мали досвід роботи в різних бібліотеках. Крім бібліотечної роботи, вони займаються науковою, як бібліотечною, так і філологічною.
     У 2001 р. бібліотека Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України змінила свій статус. З лютого поточного року цей спеціалізований підрозділ став називатися науково-інформаційним відділом. У його складі працювали: Т. Ушакова, Л. Волинець – головні спеціалісти; С. Сабліна, Т. Стальна – провідні спеціалісти; О. Козак (з 2001 р.) – спеціаліст І категорії, Т. Посудневська – завідуюча (з 1991 р.). В 2005 р. вакансія спеціаліст І категорії замінюється провідним спеціалістом, на той час у відділі працювали Т. Посудневська (завідуюча), Т. Стальна, Т. Ушакова (головні спеціалісти), М. Орлан, Л. Сокол, М. Штолько (провідні спеціалісти). На початок 2009 р. штат науково-інформаційного відділу складається з 7 чоловік (завідуюча, молодший науковий співробітник, 5 головних філологів).
     Зі зміною статусу підрозділу почалася робота по утвердженню бібліотекарів не лише як обслуговуючого персоналу, а й як науковців. У відділі з 2008 р. з’явилася посада молодшого наукового співробітника, яку на даний момент обіймає Ляшенко О.А., яка в лютому 2008 р. захистила кандидатську дисертацію «Проблема цілісності ліричного твору і творчості поета-лірика: системно-типологічний аспект (на матеріалі української поезії ХІХ – початку ХХ ст.)» на здобуття звання кандидата філологічних наук. Інші співробітники почали брати участь у різноманітних наукових конференціях, виступати з доповідями, писати статті, складати бібліографії. Троє працівників вчилися в аспірантурі.
     Розглянемо основні структурні компоненти працівників науково-інформаційного-відділу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ.
     Перший компонент передбачає професійну діяльність. Професійна діяльність бібліотекаря полягає у всебічному забезпеченні (виявленні, задоволенні) інформаційних потреб читачів (користувачів).
     Специфіка бібліотечної діяльності пов’язана з особливостями її об’єкта та суб’єкта. Суб’єкт, об’єкт і мета бібліотечної діяльності – явища мінливі в часі.
     Метою професійної діяльності спеціаліста бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ є створення умов для плідної праці науковців. В бібліотеці Інституту проводиться робота по вдосконаленню обслуговування. Існує електронний каталог книг (видання з 1996 року та видання 1808 – 1923 рр.), періодичних видань, дисертацій, захищених в Інституті літератури, авторефератів. Пошук в базі даних можна проводити за автором, назвою, ключовим словом, видавництвом, роком видання, інвентарним номером, номером в книзі сумарного обліку. Все це допомагає робити бібліотечна програма «Бібліотека 5.4», освоєнням якої займаються співробітники науково-інформаційного відділу. Співробітники з радістю надають консультації по користуванню базами даних.
     Засобами професійної діяльності спеціаліста бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ є:
1) професійні знання, за допомогою й на основі яких здійснюється інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів;
2) документи як носії відомостей, наявні у фонді бібліотеки;
3) допоміжні технічні засоби (наприклад, комп’ютери, сканери).
     Професійна діяльність працівника науково-інформаційного відділу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка передбачає такі якості, як індивідуальний стиль діяльності й спілкування, інтелектуальну культуру й творчий потенціал. В науково-інформаційному відділі Інституту літератури НАН України працівники займаються не лише бібліотечною, а й науковою діяльністю, тобто приймають участь у різноманітних конференціях (як бібліотечного, так і філологічного спрямування), пишуть статті, складають бібліографічні покажчики. Наприклад, за 2008 р. було видано 5 статей співробітників відділу: Ляшенко О.А. «Природа конфлікту у циклі Є. Маланюка «Вічна», «Библиотека 5.4» – информационнэй поисковик по редкой книге в фондах Институту литературы им. Т.Г. Шевченка»; Штолько М.А. «Книгообмен в научной библиотеке Института литературы им. Т.Г. Шевченка НАН Украины и тенденции его развития на современном этапе», «Фемінність поезії Ірини Жиленко», Орлан М.І. «Прижиттєві видання творів І.С. Нечуя-Левицького в фондах наукової бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України». Ушакова Т.В, Стальна Т.В., Кикоть Н.О. в соавторстві підготували бібліографію праць співробітників Інституту літератури за 2007 р. для журналу „Слово і Час”. В 2008 році працівники брали участь у наступних конференціях: Всеукраїнська наукова конференція (Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького), Всеукраїнська наукова конференція „Українська література: погляд з ХХІ століття” (Миколаївський національний університет ім. О.О. Сухомлинського), Міжнародна Інтернет-конференція „Українська література і загальнослов’янський контекст” (Інститут філології Бердянського державного педагогічного університету), Міжнародна наукова конференція „Книжная культура: Опыт прошлого и проблемы современности” (Москва).
     Під інтелектуальною культурою працівника бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ розуміється цілісне поєднання широкої ерудиції, що базується на філологічному фундаменті; професійної компетентності, заснованої на необхідному рівні загальнопрофесійних і спеціальних знань, умінь та навичок.
     Творчий потенціал особистості працівника бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ включає здатність до вдосконалення.
     Стрімкий розвиток науки вимагає постійного підвищення рівня професійної культури спеціаліста бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ шляхом формування спеціальних знань і вмінь.
Іншим компонентом є професійна культура – система професійних знань, навичок, умінь, які відповідають вимогам професіональної діяльності, функціям і обов’язкам бібліотекаря бібліотеки науково-дослідного інституту НАН України, що закріплено в його кваліфікаційній характеристиці. До сучасного бібліотекаря висувають вимоги чітко уявляти собі моральний зміст, цінність, наслідки своєї діяльності, володіти культурою спілкування, юридичними знаннями, навичками організації комфортного процесу роботи.
Прогрес висуває нові професійні вимоги до бібліотекаря Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ. Сьогодні він має не тільки орієнтуватися в науковій та художній продукції, задовольняти інформаційні читацькі потреби, а й бути фахівцем у галузі цифрових технологій, навігатором в електронних ресурсах Інтернету, менеджером і маркетологом в інформаційно-бібліотечній сфері.
     На жаль, спостерігається недостатній рівень знань у галузі комп’ютерних технологій, програмування, обслуговування бібліотечних програм.
     Отже, третій компонент – інформаційна культура, яка передбачає систему знань і умінь у сфері цифрових технологій, електронних ресурсів, освоєння інформаційних засобів і технологій.
Четвертий компонент – це здатність і бажання самостійно вчитися, набувати професійних знань, умінь і навичок, оволодівати новими технологіями, удосконалювати кваліфікацію. Цей процес самоосвіти для працівника бібліотеки Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАНУ включає не тільки самостійне вивчення бібліотекознавчої, психологічної, філологічної літератури, але й участь у семінарах і конференціях із проблем бібліотечної справи, філології, використання ресурсів Інтернету, самостійну науково-дослідницьку роботу.
     П’ятим компонентом є індивідуально-психологічні особливості людини, стиль діяльності, поведінки. Це найбільш складний компонент. Необхідні такі якості, як: відповідальність, сумлінність, широка культура, любов до людей і до книги, тактовність.
     Сила звички, небажання змінювати усталені порядки – все це становить перешкоду на шляху нововведень. Зважаючи на це, важливою умовою ефективності праці є врахування психологічних факторів працівника. Кожний конкретний випадок дії психологічного бар’єра потребує індивідуального підходу: якщо необхідно, перерозподілити професійні обов’язки.
      Особливості праці в науково-інформаційному відділі Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України залежать від поєднання об’єктивних та суб’єктивних факторів.
     Об’єктивні фактори – це:
1) Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (№ 33/95-ВР від 27.01.95 р.);
2) Положення науково-інформаційного відділу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України;
3) посадові інструкції працівників відділу.
     Суб’єктивні фактори – це індивідуальні особливості працівника: освіта, професійна кваліфікація, досвід, інтелектуальні можливості, компетентність, зацікавленість, активність тощо.
Зараз, коли повсюдно у бібліотечну практику впроваджується комп’ютерна техніка, інформаційні технології, робота бібліотекарів ускладнюється, хоча мала б полегшуватися.
     Придбати гарну бібліотечну програму можуть дозволити собі не всі бібліотеки інститутів НАН України через брак коштів. Навіть придбавши програму, стикаємось з питанням її обслуговування (також через відсутність фінансування). У відділі має бути програміст, розробник інформаційних систем.
     Поза цим збільшується кількість можливих послуг, які спроможна надавати бібліотека науково-дослідного інституту. З’являється потреба у розширенні штату.
     Сьогодні працівник науково-інформаційного відділу Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України має поєднувати функції інформаційного працівника, бібліографа, каталогізатора, програміста, психолога, креативної особистості.
     Усе вищезгадане дає підстави зробити висновки:
1) Ефективність професії сучасного бібліотекаря в науково-інформаційному відділі Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України визначається його кваліфікацією, особистими здібностями, прагненнями, здатністю швидко й адекватно реагувати на зміни, зумовлені прогресом.
2) Подальше використання комп’ютерної техніки гостро ставить проблему підготовки кадрів у контексті інформаційних технологій. Відкритим залишається питання опанування бібліотечними працівниками роботи з програмним забезпеченням автоматизованих бібліотечних систем на рівні програмування.
3) Недостатнє фінансування роботи бібліотек науково-дослідних установ НАН України гальмує якісний в сучасному розумінні рівень обслуговування читачів.

Використана література:
1) Добко Т. Бібліотекар і користувач у системі інформаційних комунікацій / Т. Добко, І. Сіра // Бібл. вісн. — 2002. — № 6. — С. 21-25
2) Муха Л. Бібліотекар – хранитель і носій інформаційної пам'яті / Л. Муха, Т. Мяскова // Бібл. вісн. — 2002. — № 6. — С. 17-21.
3) Петрова Г. Організація роботи персоналу бібліотеки в умовах протиріч традиційних технологій з інноваційними // Бібліотечний форум України. – 2007. – № 1 (15). – С. 36 – 40.
4) Туровська Л. Сучасний бібліотекар у системі інформаційних комунікацій наукової бібліотеки // Бібліотечний форум України. – 2006. – № 3 (13). – С. 17 – 19.
5) Филиппова Л. Повышение компьютерно-профессионального уровня библиотечных работников // Бібліотечний форум України. – 2006. – № 3 (13). – С. 20 – 25.