Аннотация У статті розглянуті питання використання студентами навчального закладу інформаційних ресурсів бібліотеки на традиційних носіях. Описується можливий вплив книгозбірні на формування інформаційного потенціалу молодших спеціалістів.

    Ключові слова: Сімферопольський кооперативний торговельно-економічний коледж, автоматизація.

 

  Українські бібліотеки, як масові, так і спеціалізовані, вже не перший рік займаються створенням електронних інформаційних ресурсів. При цьому досвід показує, що кожен керівник вибирає, з якою системою автоматизації будуть працювати його співробітники. На жаль, цей вибір не завжди є успішним, тому що при вирішенні питання про придбання програми іноді думка співробітників бібліотеки не враховується. Це не дуже позитивно в майбутньому позначається на створенні інформаційних і повнотекстових ресурсів бібліотек. Наприклад, у 2005 р. Сімферопольський кооперативний торговельно-економічний коледж (СКТЕК) придбав програму «Бібліограф» (ТОВ «ННЦ Політек», Україна), спеціально розроблену за замовленням керівництва Укрспоживкооперації для бібліотек навчальних закладів І–ІІ р. а. Пакет програми «Бібліограф» розроблявся з урахуванням особливостей організації роботи в бібліотеках даних навчальних установ, рівня підготовки кадрів у цих бібліотеках. Більш ретельно при створенні модулів розробниками враховувався досвід роботи з комп’ютерною технікою у цілому спеціалістами бібліотек і можливості швидкого опанування процесами роботи з даною програмою для створення електронного каталогу. Розробники також враховували мінімальний кадровий потенціал бібліотек цього профілю в роботі з комп’ютерними технологіями та створили програмне забезпечення з невеликими можливостями для реалізації планів з автоматизації бібліотечних процесів й обробки інформації.

     На сьогодні в Автономній Республіці Крим для створення електронних інформаційних ресурсів у більшості бібліотек використовується система ІРБІС (розроблена ДПНТБ, Росія). На її основі вже були створені електронні каталоги Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського, Кримської республіканської універсальної наукової бібліотеки ім. І. Я. Франка, Національної академії природоохоронного і курортного будівництва, Кримського державного медичного університету ім. С. І. Георгієвського, Севастопольського національного університету. Перелічені електронні каталоги і раніше, і сьогодні є найбільшими для навчальних бібліотек вищих закладів освіти ІІІ–IV р. а. в кримському регіоні. Але проблема повної відповідності цих каталогів традиційним друкованим каталогам вже існує [1]. У зв’язку з цим слід зазначити, що виникла принципова несхожість уже створених у кримському регіоні електронних каталогів із тим електронним каталогом, який тільки буде створюватися в програмі «Бібліограф».

     З одного боку, дуже добре, що є можливість вибрати систему автоматизації відповідно до своїх можливостей, а з іншого – невідповідність цих систем одна одній і деяким стандартам роботи бібліотек унеможливлює використання інформаційних ресурсів, вже створених для інформаційного супроводу навчального процесу в Сімферопольському кооперативному торговельно-економічному коледжі. Через це із загального процесу автоматизації навчальних бібліотек випав немалий пласт бібліотек вищих закладів освіти І–ІІ р. а. У багатьох спеціалістів цих книгозбірень така ситуація викликала відчуття, що методичні центри байдуже ставляться до їхніх проблем.

     Для обґрунтування вищесказаного наведемо приклад роботи Сімферопольського кооперативного торговельно-економічного коледжу з інформаційними ресурсами на носіях усіх видів. У 2005 р. почала діяти програма «Бібліограф». На її основі почалося створення електронної системи картотек і каталогів. Програма виявилася досить простою для опанування і роботи спеціаліста бібліотеки, але не зовсім доступною для розуміння студентами коледжу. Це помітили після того, як була оброблена більша частина навчального фонду бібліотеки, і програму почали використовувати студенти і викладачі навчального закладу. Перший досвід використання програми викликав велику кількість скарг на те, що в електронному каталозі нічого не можна знайти. Після аналізу скарг і запитів користувачів інформації були зроблені висновки про те, що причиною негативного результату при пошуку інформації став мовний бар’єр. Проблема полягала в тому, що в базі даних бібліографічні записи створювалися мовою видання. Наприклад, книга була описана українською мовою. Користувачі здійснювали пошук цієї книги (та інших подібних видань) переважно російською мовою. Саме тому вони й не могли знайти потрібну інформацію через пошукову систему «Бібліограф».

     Крім того, суттєвим недоліком цієї системи автоматизації є те, що на час її першого застосування в ній не можна було використовувати повнотекстові матеріали з бібліографічним описом, що у свою чергу послужило основною причиною для відмови від даного програмного забезпечення.

     У зв’язку із пошуком оптимального вирішення такої проблеми, пов’язаним із фінансовими витратами, обслуговування студентів і викладачів коледжу здійснюється переважно завдяки друкованим джерелам інформації. Дуже малий відсоток інформаційних запитів задовольняється завдяки використанню документів на електронних носіях. Саме тому розглядається питання використання інформаційних ресурсів бібліотеки як складової частини формування професійного світогляду в підготовці молодших спеціалістів на основі друкованих документів. Для цього наведемо деякі кількісні та якісні показники використання книжкового фонду студентами бібліотеки СКТЕК [2] за певний проміжок часу, наприклад з січня 2010 р. по червень 2010 р. включно (табл. 1).


Таблиця 1

Місяць	Кіл-ть відві- дувань	Прийом літ-ри	Книговидання за тематичними напрямами					Періодичні видання		Книговидання всього	Бібліографічні довідки
			Природничо-наукова літ-ра	Художня літ-ра	Соціально-політична літ-ра	Технічна літ-ра	Економічна літ-ра	журнали	газети		тематичні	уточнювальні	фактографічні
січень	1174	1446	123	4	500	799	647	2	3	2078	3	13	1
лютий	848	1622	188	-	264	728	625	-	-	1805	25	62	-
березень	930	1695	136	1	234	710	742	1	1	1825	7	36	-
квітень	1060	1969	75	4	230	1040	756	-	-	2105	-	26	-
травень	874	1185	59	4	167	104	489	-	-	1123	5	48	-
червень	965	1901	24	3	109	209	354	-	-	699	7	76	-
Всього	5851	9818	605	16	1504	3590	3613	3	4	9635	47	261	1

Беручи за основу дані про кількість споживачів інформації в коледжі:

• викладачі – 88 осіб;
• студенти технічного напряму – 218 осіб;
• студенти економічного напряму – 292 особи

можна зробити такі висновки:

• кількість виданих книжок з економічних дисциплін прямо пропорційна кількості студентів;
• читаність для інших груп користувачів не змінюється (викладачі технічного напряму й економічного напряму);
• чітко простежується тенденція використання студентами у процесі навчання літератури з навчального фонду з природничо-наукового і соціально-політичного напрямів;
• книговидання художньої літератури та видань із загального фонду бібліотеки катастрофічно мале, що, у свою чергу, показує відсутність інтересу читачів до додаткової інформації, яка не стосується навчальної програми.

     Отже, можна зробити припущення, що професійний світогляд у студентів Сімферопольського кооперативного торговельно-економічного коледжу формується виключно у рамках навчальної програми, що досить негативно впливає на підготовку кваліфікованих спеціалістів кримського регіону. Таким чином, відсутність інтересу до споживання інформації, яка не стосується навчального процесу, призводить до того, що молодші спеціалісти мають досить обмежений запас знань.
     Така вузькопрофільність та вузькоінформаційність підготовки кадрів обов’язково відобразиться на використанні інформаційних ресурсів у всьому регіоні і може призвести до консервування деяких розділів бібліотечних фондів навчальних бібліотек, адже, наприклад, у бібліотеці коледжу поповнення і використання навчального фонду в десятки разів перевищує використання загального фонду. Як наслідок, ця тенденція може поширитись на бібліотеки навчальних закладів вищого рівня акредитації, чого не слід допускати. Тому необхідно на рівні методичних центрів для навчальних бібліотек розробити рекомендації з використання різноманітного професійного програмного забезпечення для тих установ, які перебувають ще на етапі вибору системи автоматизації бібліотеки, ознайомити з цими рекомендаціями через систему підвищення кваліфікації керівників навчальних установ у найкоротші строки. Це дозволить як оптимізувати фінансові затрати на автоматизацію, так і збільшити коефіцієнт корисної дії спеціалістів бібліотек навчальних закладів даного профілю при створенні електронних ресурсів, у тому числі повнотекстових.

Література