• заклади, які здійснюють продаж їжі і напоїв, як правило, призначених для споживання на місці, з показом розважальних вистав або без них (ресторан, кафе, кафетерій, закусочна);
• заклади, які здійснюють продаж напоїв та обмеженого асортименту страв до них, як правило, призначених для споживання на мі¬сці, з показом розважальних вистав або без них (бар) ;
• заклади, в яких здійснюється продаж їжі і напоїв, переважно за зниженими цінами, для споживачів, об'єднаних за професійними ознаками (їдальня і буфет);
• заклади, які постачають їжу, приготовлену централізовано, для споживання в інших місцях (фабрика-заготівельня, фабрика-кухня, домова кухня, ресторан за спеціальним замовленням (catering).

• заклади, що реалізують продукцію і організовують її споживання в торговельному залі (ресторани, бари, кафе, кафетерії, закусочні, буфети, їдальні);
• заклади, що продають продукцію для споживання за його межами (фабрика-заготівельня, фабрика-кухня, домова кухня, ресторан за спецзамовленням (кайтеринг)).

1. Заклади, що здійснюють виробництво кулінарної продукції – фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, фабрика швидкозаморожених блюд, кулінарні фабрики тощо. Ці підприємства переробляють сировину індустріальними методами, виготовляють напівфабрикати, напівготову та готову продукцію для постачання прикріплених до них дрібних і середніх закладів ресторанного господарства.
2. Заклади, що поєднують функції виробництва та обслуговування споживачів, які працюють як на сировині, так і частково можуть використовувати напівфабрикати. До закладів, що працюють на сировині, належать великі їдальні, ресторани, кафе, комплексні тощо. Дана група закладів характеризуються закінченим виробничо-торговим циклом, в яких виготовлену продукцію реалізують, організовують її споживання у власному торговельному залі.
3. Заклади, що працюють на напівфабрикатах і готовій продукції. До цієї групи належать їдальні-доготівельні, буфети, вагони-ресторани, заклади швидкого обслуговування, в яких реалізують холодні і гарячі страви та напої тощо. Дана група закладів здійснює короткотермінове зберігання, розігрів реалізує продукцію спожива¬чам у власних торговельних залах. Вони також можуть реалізовувати і готові вироби, які постачають підприємства із власним виробництвом (борошняні, кондитерські, кулінарні вироби тощо).

      До спеціалізованих закладів належать ресторани, кафе, закусочні, які реалізують та відпускають специфічний асортимент страв, напоїв та закуплених товарів (кафе-кондитерська, кафе-морозиво, ресторани з національною кухнею, закусочна: пиріжкова, млинцева, піцерія; бар: пивний, винний).
      До комбінованих закладів належать, ті, що об'єднують декілька закладів різних типів в одній будівлі, з повною або частковою централізацією торговельно-виробничих функцій, складського господарства, управління і надають споживачу можливість вибору в одному місці кількох видів послуг: послуг, що надають ресторани, бари, більярдний клуб, кафе-бар тощо.
      На визначеній території компактно може бути розміщений цілий комплекс закладів ресторанного господарства. Згідно із ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація», існує поняття: «майдан харчування». Це комплекс закладів ресторанного господарства, які мають загальний торговельний зал.
      За сезонністю розрізняють заклади ресторанного господарства які діють постійно, тобто працюють цілий рік, та сезонні – ті, що працюють у весняно-літній період. Заклади ресторанного господарства можуть бути стаціонарними та пересувними (автоїдальні, авто-буфети, вагони-ресторани).
      За потужністю заклади різного типу характеризуються пропускною спроможністю залів або обсягом виробленої продукції. За типовими проектами передбачається будівництво їдалень на 50, 100, 150, 200, 300, 400, 500 і більше місць; ресторанів – на 100, 150, 200, 400, 500 місць; комплексних підприємств, які розміщені у житловому районі – на 150 та 200 місць, у зоні міського поселення – 300, 400, 500 місць; фабрики-заготівельні з потужністю виробництва 15, 25,40 тонн тощо.
      За класами. Клас закладу – сукупність відмітних ознак закладу ресторанного господарства певного типу, що характеризує рівень вимог до продукції власного виробництва і закупівельних товарів, умов їх споживання, організування обслуговування та дозвілля споживачів. Згідно із ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація», ресторани класифікують за класами залежно від якості послуг, що надаються, інтер'єру, а також асортименту замовлених і фірмових страв та виробів. На підставі сукупності цих відмітних ознак ресторани підрозділяють на три класи – люкс, вищий клас і перший.
      Клас «люкс» присвоюється ресторанам і барам, які відповідають таким вимогам як вишуканість інтер'єрів, високий рівень комфортності, широкий вибір послуг, оригінальний асортимент, вишукані замовлені і фірмові страви, вироби для ресторанів, широкий вибір замовлених та фірмових напоїв, коктейлів.
       До закладів ресторанного господарства класу «люкс» належать ресторани і бари, що відрізняються від інших підприємств ресторанного господарства унікальним характером об'ємно-планувального рішення споруди в цілому і приміщень для клієнтів, зокрема, а також максимальним рівнем комфортності. Це стосується як ресторанів та барів з традиційною архітектурою, так і тематичних ресторанів і барів. Наявність сучасного інженерного устаткування, широке використання різноманітних музичних програм, виконані за спеціальними замовленнями меблі і посуд, освітлювальна арматура доповнюють архітектурно-художнє оздоблення, створюють у комплексі найвищий за рівнем обслуговування тип підприємства.
       Ресторан вищого класу також характеризується високим рівнем комфортності за рахунок устаткування і зручних меблів, оригінальністю інтер'єру, належним мікрокліматом, що забезпечується кондиціюванням повітря. До цього слід додати високу якість обслуговування відвідувачів і різноманітність кулінарних, кондитерських виробів, страв та напоїв. Багато ресторанів цього класу спеціалізуються на приготуванні національних страв, до меню можуть включатися фірмові страви, напої і закуски, які готуються тільки тут. Як правило, до меню входить менша кількість страв, ніж у ресторані класу «люкс», рецептури їх менш складні. При обслуговуванні використовуються порцеляновий посуд вищої якості, який відрізняється легкістю і витонченістю дизайну. При влаштуванні банкетів і урочистих вечорів використовуються мельхіорові прилади. Меблі для ресторану виготовляють на замовлення з одного матеріалу, і їх стиль пов'язаний з художнім рішенням інтер'єру. Обслуговування в ресторанах вищого класу здійснюється висококваліфікованими фахівцями (метрдотелями, офіціантами і барменами). Як додаткові послуги ресторани організовують обслуговування різних заходів (нарад, конференцій, сімейних торжеств, ювілеїв), приймають замовлення на приготування замовлених страв і кулінарних виробів для обслуговування вдома.
      Вечірньої пори в ресторанах вищого класу організовують виступи музикантів, естрадних артистів, співаків. Ресторан має художньо оформлені фірмові меню, запрошення і сувеніри з власною емблемою.
Ресторан першого класу характеризує простота і оригінальність інтер'єру, гармонійність і комфортність. В інтер'єрі використовують декоративні елементи, що створюють єдність стилю, враховуються найменування ресторану, специфіку кухні та інші фактори. При оформленні використовують цінні породи дерева, синтетичні обробні матеріали. Меблі в ресторані зручні, міцні, столи мають поліефірне покриття. Для сервіровки столів можуть використовуватися не скатертини, а полотняні індивідуальні серветки, недорогий порцеляновий посуд. У ресторанах першого класу пропонують широкий вибір кулінарних страв і закусок, напоїв, замовлених блюд нескладного приготування. Обслуговування здійснюють офіціанти і бармени у форменому одязі (білий верх, темний низ). Вечірньої пори в ресторані звучить музика, для чого застосовують стереофонічну радіоапаратуру і світлотехніку.

     За характером контингенту, який обслуговують, розрізняють:

      Заклади поділяються на групи залежно від методу обслуговування, які в них застосовують. Ресторани поділяються на дві групи: з обслуговуванням офіціантами та самообслуговуванням. До першої групи належать загальнодоступні ресторани класу «люкс» та «вищого», а до другої – ресторани при підприємствах для організації сніданків, обідів, вечері. Ресторани із самообслуговуванням можуть мати широкий і вузький асортимент страв. За рівнем послуг вони належать до першого класу.
      За термінологічним визначенням ДСТУ4281-2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація», тип закладу ресторанного господарства – сукупність загальних характерних ознак його виробничо-торговельної діяльності.

      При визначенні типу закладу враховують фактори:

      До сфери ресторанного господарства належать такі типи закладів: ресторан, бар, кафе, кафетерій, їдальня, закусочна, буфет, домова кухня, фабрика-кухня, фабрика-заготівельна, заклади швидкого обслуговування, майдани харчування.
     Типи закладів ресторанного господарства визначають за ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація». Згідно з цим стандартом ресторан – це заклад ресторанного господарства з різноманітним асортиментом продукції власного виробництва і закуплених товарів, високим рівнем обслуговування і комфорту у поєднанні з організацією відпочинку і дозвілля споживачів.
      Ресторан – французьке слово «restauration» (походить з латині) – трансформувалося в «restaurant» і в такому вигляді було у вжитку спочатку у французів (більше 200 років назад господинь харчевні в Парижі для приваблення гостей вивісив плакат «Ми відновимо (реставруємо) ваші шлунки»), а потім і у народів інших європейських країн, замінивши собою трактири, таверни, харчевні.
      У перших ресторанах, що створювались в Україні в кінці XVIII на початку XIX ст., шеф-кухарями були переважно іноземці, часто французи, і приготовлені ними шедеври гастрономії звичайно мали перевагу з смаковими рецепторами, ніж ті, що подавались у трактирах. Музика, що виконувалась ресторанними оркестрами, теж були вишуканішою, ніж у трактирах. Ресторан перетворився в тип підприємства, де простий процес задоволення фізіологічних потреб змінився задоволенням вишуканих гастрономічних смаків і приємного проведення часу, що асоціюється з відчуттям свята, урочистості. Сьогодні ресторан – невід'ємний елемент способу життя людей певного регіону, культурний простір, об'єкт етнічних цінностей, тобто заклад, який, крім біологічної функції, виконує і культурно-творчу.
       За часом обслуговування ресторани поділяють на ресторани швидкого обслуговування та звичайні; за методами обслуговування – з обслуговуванням офіціантами і самообслуговуванням. Ресторан може бути повносервісним або спеціалізованим. Повносервісний ресторан це заклад ресторанного господарства з обслуговуванням офіціантами та значною часткою фірмових, замовних страв і напоїв у продукції власного виробництва. Крім ресторану, повносервісними можуть бути бари і кафе. Спеціалізований ресторан спеціалізується на певному асортименті кулінарної продукції – рибний, національної кухні тощо.
       Ресторани розміщують переважно на центральних, жвавих вулицях, на залізничних вокзалах і автовокзалах, в аеропортах, на пристанях, теплоходах, морських суднах, в плавучих будинках відпочинку, при готелях, мотелях, у місцях масового відпочинку: парках, садах, а також на стадіонах і в приміських зонах, у громадських, адміністративних і видовищних комплексах, у місцях, де знаходяться історичні і архітектурні пам'ятники.
       Відвідувачів обслуговують у ресторані офіціанти, метрдотелі, бармени, котрі пройшли спеціальну підготовку. Страви і напої готують висококваліфіковані кухарі. Обслуговуючий персонал має формений одяг і взуття єдиного зразка. У ресторанах, де обслуговують іноземних туристів, офіціанти володіють, як правило, однією з іноземних мов в обсязі, необхідному для виконання професійних обов'язків.
       Ресторани організують обслуговування не тільки окремих відвідувачів, але і з'їздів, конференцій, офіційних вечорів, прийомів, сімейних торжеств, банкетів, тематичних вечорів.
Відвідувачам надають в основному обіди і вечері, а при обслуговуванні учасників з'їздів, нарад, конференцій – повний раціон харчування. У передсвяткові, суботні або недільні дні багато підприємств організують дегустації блюд національної кухні.
У практику обслуговування деяких ресторанів входить улаштування сімейних обідів. Цей вид послуг вимагає складання спеціального меню з розрахунку на дітей, причому ціни на блюда не повинні бути високими.
      Іноді в ресторанах офіціанти подають страви з проведенням завершальних операцій з їх приготування у присутності клієнтів, що замовили ці страви.
       У ресторані класу «люкс» крім замовлених і фірмових страв приймають замовлення на виготовлення страв, не включених в меню. У асортименті покупних товарів повинні бути: шоколад, цукерки (у асортименті), фрукти, ягоди, цитрусові.
       Вітрини в ресторанах класу люкс і вищого класу оформляють, використовуючи різні декоративно-обробні матеріали, світлові і оптичні ефекти, кольорові діапозитиви, фотографії. Вітрини повинні містити інформацію про особливості підприємства: про специфіку кухні, комплекс послуг, що надаються. У ресторанах першого класу Допускається простіше оформлення вітрин.
       У залах ресторанів великої місткості для створення зручностей і затишку виділяють окремі зони за допомогою архітектурно-конструктивних і декоративних елементів інтер'єру, а також різних прийомів розміщення меблів і перегородок, що трансформуються.
      Основні види меблів: столи двох-, чотирьох-, шестимісні (прямокутні, квадратні, круглі або будь-якої іншої конфігурації); крісла ресторанні (м'які з підлокітниками); лавки-дивани (банкетки); серванти для офіціантів; квіткарки; столи підсобні, журнальні.
      Для ресторанів класу «люкс» столовий посуд і прибори виготовляють за спеціальним замовленням (з нержавіючої сталі, високоякісного фарфору та скла з якнайкращою обробкою) або підбирають з урахуванням особливостей кухні і обслуговування. На кожному предметі з порцеляни повинні бути монограма або емблема підприємства. На банкетах і прийомах використовують посуд і прибори з мельхіору і кришталю.
        Столову білизну (банкетні, білі і кольорові скатертини і серветки) виготовляють на замовлення відповідно до загального художнього задуму сервіровки та інтер'єру залів. На кожному предметі білизни зображають монограму, повну назву або емблему ресторану. Скатертини замінюють перед обслуговуванням кожної нової групи гостей.
       У ресторанах першого класу використовують металевий посуд і столові прибори з нержавіючої сталі, посуд з фарфору, білі або кольорові скатертини та серветки, проте на столах з поліефірним покриттям стільниць допускається сервіровка із застосуванням індивідуальних льняних серветок.
       Обов'язкові додаткові послуги, що надаються в ресторанах класу люкс: приготування страв і організація обслуговування святкового столу; доставка додому обідів, страв та іншої продукції за замовленням; бронювання місць на певний час; виклик таксі на прохання клієнтів; продаж сувенірів, квітів.
       Ресторан вищого класу має банкетний зал, бар, коктейль-хол з барною стійкою. Приміщення повинні бути красиво оформлені, витримані в певному стилі, що відповідає назві ресторану.
       Меню в ресторанах класу «люкс» і вищого класу повинно бути надрукованим. При обслуговуванні.в цих ресторанах іноземних гостей, меню друкують на трьох мовах (англійською, французькою, німецькою). Фірмову обкладинку для меню, рекламні афіші, буклети, листівки, вітальні і запрошення та інші види друкарської реклами виготовляють з щільного паперу або картону з глянсовим покриттям. На обкладинці поміщають, окрім назви ресторану, його емблему, а також малюнок, що відображає тематичну спрямованість підприємства.
      У ресторанах класу «люкс» і вищого класу передбачені жива музика, концертна програма. У ресторанах класу «люкс» використовують високоякісну стереофонічну радіоапаратуру, оснащують столи індивідуальними динаміками з регулюванням рівня гучності звучання.
      Міські ресторани розташовують у міській межі, вони працюють у точно визначений час. Вони пропонують великий асортимент страв, закусок, напоїв, спеціалізуються в наданні обідів і (або) вечерь.
Вокзальні ресторани розміщують на залізничних або аеровокзалах з урахуванням цілодобового обслуговування пасажирів. У меню цих ресторанів – обмежений набір блюд, закусок, напоїв.
      У структурі готельних комплексів, що входять у відомі готельні ланцюги, можуть бути два ресторани – фешенебельний фірмовий і невеликий з невисоким рівнем цін на страви і напої.
       У приміських, національних і тематичних ресторанах кількість найменувань блюд і напоїв у меню встановлюють індивідуально за умови, що основу асортименту складають фірмові страви і вироби. До фірмових належать страви, розроблені яким-небудь одним підприємством за спеціальною рецептурою.
      Ресторан, розміщений на судні, призначений для обслуговування пасажирів і туристів у дорозі. У ньому надаються сніданки, обіди, вечері; продаються кулінарні, кондитерські вироби, прохолодні напої, дорожні набори. Обслуговування здійснюється офіціантами. Практикується продаж абонементів на харчування.
Великі пасажирські теплоходи мають один або декілька салонів-ресторанів, буфети і бари, обладнану кухню. Місткість залів салонів-ресторанів коливається від 48 до 150 місць. їх обладнують такими видами меблів: столами, стільцями, сервантами. У залі розташовують буфет. Столи і серванти кріплять до підлоги.
      Вагон-ресторан є звичайно в складі потягів дальнього слідування. Призначається він для обслуговування пасажирів, що перебува¬ють у дорозі більше доби.
     Купе-буфет організують у потягах з тривалістю рейсу менше Доби. Для купе-буфету відводять приміщення, що займає два-три купе для торгового і підсобного приміщень. Купе-буфет відокремлюють від загального салону стійкою з вітриною, обладнують холодильними шафами і підвагонними ящиками. Основний асортимент: бутерброди, яйця варені, кисломолочні продукти, сосиски, сардельки, гарячі напої (чай, кава, какао), кондитерські і хлібобулочні виро¬би, безалкогольні напої, соки, дорожні набори продуктів, фрукти. Обслуговує пасажирів буфетник. Торгівлею – рознесенням займається офіціант-рознощик.
    Ресторани для автотуристів розташовуються біля шосе або великих автостоянок і призначаються для автомобілістів, котрі не охоче залишають автомобіль.
     Ресторани швидкого обслуговування в світовій практиці відомі давно, але система фастфуд почала розвиватися стрімкими темпами приблизно із середини XX ст. Ринок «швидкої їжі» переживає в даний час справжній бум.
      У найвужчому значенні фастфуд – це їжа особливого роду, яка швидко приготована з напівфабрикатів або свіжих продуктів: гамбургер, сендвіч, піца тощо. Більш розширено фастфуд – підприємства ресторанного господарства, в яких подаються ці самі швидко приготовлені страви особливого роду. Сюди відвідувач приходить з єдиним бажанням – швидко вгамувати голод. Звідси і вибудовується вся технологія роботи підприємств ресторанного господарства.
      Обслуговування в системі фастфуд займає лічені хвилини. Є два види такого обслуговування: 1) касир приймає замовлення і сам (або його помічник) приносить вибрані клієнтом страви; 2) відвідувач з тацею проходить уздовж прилавків, вибирає страви і в кінці розплачується в касі. Основна риса подібних підприємств – це швидкість. Відповідно до цього визначаються багато деталей. Меню повинно бути представлено зрозуміло і наочно, щоб клієнт швидко зробив вибір, збалансовано і обмежено за асортиментом. Поширене для фастфуду явище – наявність монопродукту, на якому тримається все меню. Це можуть бути бургери, сендвічі, піца, смажена картопля або млинці.
      Страви фастфуду максимально адаптовані для швидкого приготування і швидкої подачі клієнту. Для цього використовують напівфабрикати або заготовки, які доводяться до готовності у присутності замовника або з невеликим випередженням.
      Спосіб подачі страв продиктований зручністю споживання. Сервіровка спрощена: мінімум приборів чи ж повна їх відсутність, одноразовий посуд або просто обгортка. Відсутність мийки для столового посуду дозволяє економити на персоналі, устаткуванні і площ.
       Технологічні процеси на кухні передбачають окремі прості операції і строго регламентовані. Технологія приготування блюд адаптована під масове виробництво і орієнтована на часте відтворення операцій.
        Персоналу закладу не обов'язково мати кухарську кваліфікацію. Завдяки відпрацьованим технологіям навіть некваліфіковані співробітники після нетривалого навчання можуть видавати стандартний за якістю продукт.
      Мінімальне обслуговування в залі і відсутність офіціантів – найхарактерніша ознака фастфуду. У залі перебувають тільки ті співробітники, в чиї обов'язки входить стежити за чистотою і порядком та попутно своїми діями прискорювати оборотність столиків.
      Підприємства фастфуду вирізняє строга функціональність. У закусочні фастфуду приходять не провести час і відпочити, як в ресторан, а просто поїсти.
       Вартість блюд мінімізована за рахунок ефективності, масового виробництва і чіткого контролю.
      Мережні ресторани мають в Україні досить довгу історію. Існувала ціла мережа схожих шинків, що мали одного власника, але називалися по-різному. Зараз, як правило, мережні ресторани мають одну назву. Для клієнтів це зручно. Такі ресторани ґрунтуються на підсвідомому бажанні людини користуватися знайомими йому речами. Всім відомо, що, приїздивши до будь-якої країни світу, італійці прагнуть знайти італійський ресторан, французи – французький, а японці – японський. Мережні ресторани дозволяють людині відчувати себе упевнено, де б він не перебував. Раз побувавши в одному з ресторанів мережі, клієнт вже не відчуває себе незатишно в інших ресторанах тієї ж мережі.
      З розвитком мережі зменшується кількість персоналу, особливо управлінського, оскільки у подібного проекту може бути одна бухгалтерія, один склад, один відділ закупівель і т.д. Мережні ресторани – це в якомусь сенсі «їжа на швидку руку». На відміну від закладів, гастрономів страви мережних меню не бувають дуже складними, на їх приготування не потрібно багато часу. Незважаючи на загальне стильове рішення, кожний з ресторанів, що входять до мережного проекту, має свбю «родзинку».
       Для таких ресторанів дуже важливе проведення різних акцій спільно з партнерами (наприклад, з відомим пивним брендом), розіграшів призів для клієнтів.
       Ресторан-бар – це різновид ресторану, до складу якого входить бар, при якому торговельний зал, суміжний з торговельним залом ресторану, або барна стійка розміщують у самому торговельному залі ресторану.
      Кафе – підприємство ресторанного господарства з організації харчування і відпочинку споживачів, яке пропонує більш обмежений і нескладний в приготуванні, порівняно з рестораном, асортимент продукції.
Кафе призначене для виробництва і реалізації фірмових, замовлених страв нескладного приготування в обмеженому асортименті, а також різноманітних гарячих (кава, чай, какао) і холодних (соки, води) напоїв, кисломолочних продуктів, борошняних кондитерських виробів, солодких блюд. Як другі страви нескладного приготування відпускають яєчню, сосиски, сардельки, млинці і млинчики. З перших страв можуть бути тільки бульйони.
      У безалкогольних кафе виключені з асортименту винно-горілчані вироби і збільшений продаж безалкогольних напоїв та кондитерських виробів. У цих кафе проводять дискотеки, весілля, ювілеї, сімейні обіди, виставки нових страв і виробів.

Залежно від асортименту продукції і контингенту споживачів кафе поділяють на три групи:

      Кафе розміщують на центральних вулицях міст, при вокзалах, аеропортах, готелях, у зонах відпочинку. Використовують металевий і порцеляновий посуд, столові прибори, сортовий скляний посуд, білі та кольорові скатертини (у тому числі бенкетні), серветки, рушники для офіціантів. Допускається використання індивідуальних лляних серветок на столах із поліефірним покриттям. Меблі добирають відповідно до інтер'єру підприємства. Зали обладнують дво- і чотиримісними столами прямокутної чи квадратної форми. У вечірній час у кафе організовують концертно-естрадні видовища, виступи музичних ансамблів, вечори відпочинку.
       Кафе загального типу – це заклад ресторанного господарства, який призначений для обслуговування гарячими й холодними напоями, кисломолочними продуктами, борошняними кондитерськими виробами, холодними, гарячими стравами нескладного приготування та солодкими стравами. В асортименті продукції передбачаються закуплені кондитерські вироби, мінеральні та фруктові води, соки, фрукти. У кафе загального типу можливі обслуговування офіціантами чи самообслуговування.
      Кафе-кондитерська – заклад ресторанного господарства, який реалізує різноманітні борошняні кондитерські та хлібобулочні вироби, гарячі і прохолодні напої, молочні коктейлі, солодкі страви. У цих кафе застосовують самообслуговування чи обслуговування офіціантами.
Кафе-молочна – заклад ресторанного господарства, який спеціалізується на реалізації та приготуванні страв із молока й кисломолочних продуктів, молочних коктейлів, морозива, хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів, фруктів, ягід. У цих кафе застосовується самообслуговування. Такі кафе обладнуються чотиримісними столами з гігієнічним покриттям.
      Кафе-морозиво – заклад ресторанного господарства, який спеціалізується на реалізації різних сортів морозива з наповнювачами і без них, молочних коктейлів, гарячих та прохолодних напоїв, фруктів, соків, кондитерських виробів. У цих кафе застосовується самообслуговування. Кафе-морозиво розміщують переважно в місцях відпочинку у різних торговельних, спортивних і культурних центрах, на пожвавлених вулицях та в інших місцях зосередження населення.
Кафе молодіжне – заклад ресторанного господарства, в якому поряд з реалізацією продукції організовують тематичні молодіжні вечори, зустрічі з письменниками, художниками, артистами, показ моделей одягу, проводять весілля, відзначають ювілеї. До меню включаються гарячі й холодні напої, хлібобулочні та борошняні кондитерські вироби, солодкі страви, холодні закуски, другі гарячі страви. У кафе передбачається майданчик для танців і обладнується естрада. Застосовують самообслуговування чи обслуговування офіціантами.
     Дитяче кафе – заклад ресторанного господарства, яке призначене для обслуговування відвідувачів з дітьми. Кафе може приймати індивідуальні та колективні замовлення на організацію святкових обідів, вечорів з нагоди дня народження, закінчення навчання, а також на обслуговування дітей-екскурсантів і туристів. У меню включаються страви зі зменшеними нормами виходу. Інтер'єри залів оформлюють за мотивами казок і мультфільмів. У залах встановлені дитячі меблі, використовується спеціальний посуд і столові прибори. Кафе розміщують на житлових масивах і в місцях масового відпочинку населення.
      Різновидом кафе є кав'ярня, кафе-бар, кафе-пекарня, чайний салон.
      Кав'ярня – заклад ресторанного господарства, призначений для обслуговування споживачів широким асортиментом кави із різ¬номанітними кондитерськими виробами, морозивом, бутербродами тощо.
     Кафе-бар – заклад ресторанного господарства, призначений Для реалізації змішаних напоїв в широкому асортименті.
      Кафе-пекарня – заклад ресторанного господарства, який призначений для виробництва і продажу хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів на місці.
      Чайний салон – заклад ресторанного господарства, який призначений для обслуговування споживачів широким асортиментом чаю. В чайному салоні пропонують широкий асортимент борошняних та кондитерських виробів.
Різновидом кафе є шинок, відмітною ознакою якого є наявність страв національної кухні з широким та різноманітним асортиментом алкогольних напоїв, що продають на розлив.
      Кафетерій – заклад ресторанного господарства, призначений для обслуговування споживачів через кафетерійну стійку в продуктових магазинах, навчальних закладах, промислових підприємствах. У кафетеріях пропонують гарячі напої, молоко, кисломолочні напої і продукти, бутерброди, кондитерські і борошняні вироби, а також інші товари, які не потребують трудомістких операцій у підготовці їх до продажу. Реалізація алкогольних напоїв в кафетеріях не дозволяється.
      Їдальня – загальнодоступний заклад ресторанного господарства, який призначено для обслуговування певного контингенту споживачів із різноманітним асортиментом продукції власного виробництва відповідно до меню денного раціону, циклічним, комплексних сніданків, обідів, вечерь. їдальня функціонує, як правило, за місцем роботи чи навчання, у військових підрозділах, лікарнях, санаторіях, профілакторіях, місцях соціальної підтримки. У їдальнях відпускають обіди додому, приймають попередні замовлення, а також продають кулінарні вироби і напівфабрикати, їдальні розрізняють:

     Закусочна – заклад ресторанного господарства з обмеженим асортиментом страв нескладного приготування з певного виду сировини, призначена для швидкого обслуговування відвідувачів.
      Асортимент закусочних – холодні і гарячі блюда, закуски масового попиту і нескладного приготування (сосиски, сардельки, пельмені, вареники, яєчня), а також напої (чай, кава). Крім того, у продажу повинні бути кисломолочні і кондитерські вироби, цукерки, шоколад. Продаж спиртних напоїв заборонений.
      У закусочних застосовують самообслуговування з роздаточною стійкою з вільним вибором страв. Розрахунок проводиться через звичайну касу (до або після вибору блюд), а також через касу-авто-мат і монетні торгові автомати. Закусочні мають високу пропускну спроможність; їх розміщують у жвавих місцях, на шляху руху інтенсивних купівельних потоків.
      Закусочні поділяють за асортиментом продукції, що реалізовується, – загального типу і спеціалізовані.        Спеціалізовані закусочні – це пельменна, варенична, шашлична, млинцева, пиріжкова, котлетна, сосискова, бутербродна тощо.
     Буфети – заклад ресторанного господарства, бувають внутрішні і зовнішні, які призначені для продажу кулінарних виробів, напівфабрикатів, різних супутніх товарів, а також для приготування і реалізації гарячих напоїв масового попиту.
     У всіх буфетах (окрім буфетів при школах і училищах) повинні бути у продажу тютюнові вироби. Застосовується самообслуговування, розрахунок проводиться через буфетника або через торгові автомати.
      Буфети розміщують при готелях, видовищних підприємствах, спортивних спорудах, на вокзалах, річкових і морських суднах, при виробничих і транспортних підприємствах, будівництвах, установах. Як правило, буфети одержують продукцію від підприємств ресторанного господарства, філіалами яких вони є.
      У буфетах при школах і училищах відпускають шкільні сніданки, обіди для груп продовженого дня і персоналу. Буфети при загальноосвітніх школах організують так, як передбачено в типових проектах навчальних закладів.
      У буфетах при видовищних підприємствах у продажу повинні бути кондитерські вироби вищого сорту, цукерки, фруктові і мінеральні води, фрукти. Продаж спиртних напоїв не допускається.
      Бар – заклад ресторанного господарства з барною стійкою, що реалізує змішані, міцні алкогольні, слабоалкогольні та безалкогольні напої, закуски, десерти, мучні кондитерські та булочні вироби, закуплені товари у поєднанні з влаштуванням дозвілля споживачів.
      Залежно від асортименту продукції, що реалізується, бари поділяють на молочні, пивні, гриль-бари, снек-бари, коктейль-бари, коктейль-холи тощо, а за обсягом послуг, які надаються, за комфортабельністю й формою обслуговування – на бари класів «люкс», «вищий», «перший». Організовуються також танцювальні, вар'єте-бари, стереобари, які відрізняються особливостями музичного супроводу.
Бари розміщують в адміністративно-культурних і торгових центрах, в мікрорайонах, при ресторанах, кафе, готелях.
      Залежно від розташування в будівлі бари бувають: вестибюльні (служать місцем для зустрічей та бесід), ресторанні (знаходяться в інтер'єрі ресторану), допоміжні (на поверхах готелів), банкетні (у банкетних залах), міні-бари (у гостьових кімнатах готелів).
       Меню барів містять як змішані напої, так і натуральні міцні алкогольні. Для обслуговування банкетів-коктейлів залежно від сезону готують холодні і гарячі напої: крюшон, пунші, глінтвейни, гроги.
       Найбільш поширені закуски в барах – сирні палички, канапе, тарталетки, маслини, оливки, солоний мигдаль, фісташки. Кондитерські вироби, пропоновані в барах, мають вузький асортимент: дрібні тістечка, шоколад, цукерки, цукати.
       У всіх барах повинні бути: стереофонічна звуковідтворююча апаратура, телевізори, відеомагнітофони. Танцмайданчики обладнують у барах з числом обслуговуваних відвідувачів не менше 50.
        Зараз з'явилися різновиди безалкогольних барів, які стали місцями масового відпочинку молоді, зустрічей і спілкування людей різних професій, пропаганди безалкогольних напоїв.
       Завдяки гарному оснащенню, оформленню інтер'єрів, високому рівню організації музичного обслуговування ці бари стали дуже популярними. Охарактеризуємо деякі з них.
       Салат-бар – заклад ресторанного господарства, обладнаний спеціальною стійкою з відкритою холодильною вітриною. У ній є спеціальні ємкості для наперед підготовлених компонентів салатів. Це салат зелений, огірки, редис, маслини, оливки, помідори, круті яйця, картопля, морква, буряк, кріп, цибуля, петрушка, селера, капуста, а також м'ясо, риба, ковбаса, сир тощо. В окремому посуді повинні бути заправки: олія, оцет, гірчиця, хрін, сметана, майонез, цукровий пісок, сіль, перець. Кожний із споживачів накладає в індивідуальні салатники компоненти і заправки відповідно до свого смаку.
      Ці бари є одним з варіантів «шведського столу».
      Фруктові бари – заклад ресторанного господарства, який виник як один з напрямів важливого соціального завдання: посилення тенденції до зниження споживання спиртних напоїв.
      Підприємства цього типу мають, як правило, оригінально оформлені приміщення. Вони оснащені простим устаткуванням: стійкою, вітриною із соками (до 15 найменувань), електроміксером для молочних коктейлів, електрокавником, самоваром. Окрім соків, відвідувачі можуть випити чай, каву, до яких пропонують кондитерські вироби, пиріжки, що поступають з кондитерських цехів ресторанів, кафе та інших підприємств.
     Молочний бар – заклад ресторанного господарства переважно з молочним асортиментом продукції. Крім молочних і вершкових коктейлів, тут у щоденному меню пропонують бутерброди і сандвічі з маслом, сиром і ковбасою, сирні палички, молочні блюда декількох найменувань (молочну локшину по-домашньому тощо), млинці з маслом або сметаною, пироги, вироби із сиру, борошняні кондитерські вироби, солодкі страви і напої.
      Молочні бари відкривають при фірмових молочних магазинах, у великих торгових центрах. їх мета – популяризація молочних продуктів шляхом проведення дегустацій, а також продаж різноманітних молочних виробів.
     Диско-бар – заклад ресторанного господарства, який вдень працює як кафе, а увечері – як бар. Тут регулярно влаштовуються дискотеки.
     Диско-бари розміщують в окремих будівлях або в напівпідвальних приміщеннях готелів. У цих барах влаштовують вечори відпочинку молоді з виступами оркестру, співаків, акторів.
     Асортимент продукції, що реалізовується, представлений різноманітними бутербродами, а також кондитерськими виробами. У меню диско-барів, як правило, включають легкі прохолодні і змішані напої, легкі закуски. Можуть бути і гарячі страви. На десерт пропонують морозиво з різними наповнювачами.
     Зали диско-барів мають сучасне художнє оздоблення. Танцювальний майданчик повинен мати кольоровий паркет, відповідне освітлення, підсвічування.
     Для демонстрації слайдів у диско-барах установлюють великі екрани, розміщують також потужну музичну апаратуру, прилади для створення світлових ефектів, телевізори, відеомагнітофони. Музичну програму ведуть диск – жокеї.
     Експрес-бар – заклад ресторанного господарства моментального обслуговування, який влаштовують у торгових центрах, готелях, на вокзалах. Асортимент виробів відповідає призначенню бару: бутерброди, тарталетки, воловани з різним фаршем, різноманітні кондитерські вироби, молочні продукти.
     Снек-бар (закусочна) – заклад ресторанного господарства, призначений для швидкого обслуговування споживачів за стійкою. Меню, як правило, має обмежений асортимент страв. Найчастіше це рубані і натуральні біфштекси, лангет, страви з птиці, прохолодні напої, соки, коктейлі, кава. Снек – бари розміщуються на магістралях, у адміністративних районах, на автозаправочних станціях.
    Пивний бар – заклад ресторанного господарства, який спеціалізуються на продажу пива в розливі марочного (два-три види пива) в пляшках. Пиво на розлив відпускають, використовуючи спеціальні стійки і крани-дозатори, до яких воно подається із стаціонарних місткостей, що розташовуються звичайно в підвалі і які заряджають з автоцистерн, які доставляють пиво від підприємства – виробника.
     Як різновид існує пивоварний бар, в якому варять, продають і організовують споживання продукту на місці.
     У пивному барі рекомендується мати у продажу фруктові і мінеральні води. Продаж міцних алкогольних напоїв не допускається. При обслуговуванні офіціантами оплата проводиться за виписаним ними рахунком, при самообслуговуванні – через буфетника або роздавальника.
     Пивні бари реалізують разом з пивом холодні і гарячі закуски, бутерброди, що найбільш гармонують на смак з пивом: сири, солону, копчену і в'ялену рибу, хрустку картоплю, сухарі з житнього хліба, сушки, галети, маслини, оливки, креветки, яйця фаршировані.
      Винний бар (бар – коктейль) – заклад ресторанного господарства, який найчастіше розташований при готелі, ресторані, кафе. Призначення цього типу бару – надати відвідувачам можливість спожити легкий аперитив. Тут же можна придбати канапе і відкриті бутерброди, а також тартинки і грінки з різними продуктами. У деяких барах подають млинці з ікрою або сьомгою, жюльєни, кондитерські вироби.
      Якщо бар розміщений в аванзалі або безпосередньо в залі великого ресторану, то в цьому випадку він називається «бар-аперитив» і призначений, наприклад, для зустрічей гостей перед початком прийомів. Тут можна в спокійній обстановці продовжити бесіду, випити чашку кави.
Коктейль-бар може бути класів «люкс», «вищого», «першого».
      Коктейль-холл – заклад ресторанного господарства, який відрізняється від коктейль – барів більшою кількістю місць у залі.
      Коктейль-холл також може бути класів «люкс», «вищого», «першого».
      Гриль-бари – заклад ресторанного господарства, який розміщений як у торгових центрах, так і як самостійний заклад у міських кварталах або в зонах масового відпочинку, на жвавих магістралях, при ресторанах. У гриль – барі споживач може одержати оригінально приготовлені страви. Тут можна швидко перекусити, для чого в асортимент виробів включають тартинки, сосиски (при їх відсутності сардельки, що смажаться на ґратах або у фритюрі). Одна з най поширеніших страв у барах цього типу – риба гриль (або смажена у фритюрі), курчата на вертелі, шашлик, біфштекс. Як гарнір – картопля фрі. Рідше – страви типу фондю. У гриль – барах страви готують безпосередньо на очах у відвідувачів.
     У гриль – барі навколо барної стійки можуть бути розташовані або столики, або високі табурети. В останньому випадку бармен обслуговує безпосередньо за барною стійкою. Але і в тому, і в іншому випадках він працює ще як кухар, оскільки йому доводиться готувати страви з напівфабрикатів.
     Фабрика-заготівельня – це заклад ресторанного господарства, призначений для механізованого виробництва власної продукції та централізованого забезпечення нею інших закладів ресторанного господарства та об'єктів роздрібної торгівлі.
     Фабрика-кухня – заклад ресторанного господарства, призначений для централізованого приготування і постачання готової їжі у різних місцях: у авіакомпаніях, у пунктах «їжа на колесах», буфетах, закладах швидкого обслуговування тощо.
       Домова кухня – це заклад ресторанного господарства, призначений для виготовлення кулінарної продукції та продажу її домашнім господарствам. Цей заклад приймає від споживачів замовлення на кулінарну продукцію, булочні та борошняні кондитерські вироби, організовує консультації з питань готування їжі, може організовувати споживання їжі на місці. Даний заклад надає споживачу і інші послуги – продає і надає в прокат посуд, консультує з приготування страв, оформлення святкового столу тощо.